Метою статті є дослідження наявних та потенційних форм інновацій у міжнародному туризмі. У статті розглянуто особливості інноваційної діяльності та зазначено, що до інновацій в туризмі відносяться нововведення, що супроводжуються створенням нових туристичних послуг і удосконаленням старих, розробкою нових туристичних маршрутів, використанням нових технологій при обслуговуванні туристів. Зазначено, що здійснення ефективних інновацій в міжнародному туризмі має супроводжуватися принципами: науковості, системності, позитивного результату, іманентності інвестиційних процесів, відповідності інновації потребам туристів, зв'язності, безпеки, адаптивності, конкурентоздатності, керованості, врахування інноваційного потенціалу території, зворотного зв'язку. Визначено сучасні (...) форми інновацій у космічному туризмі, дарк-туризмі, індустріальному, медичному, івент-туризмі, гастрономічному, кіно-туризмі, шопінг-туризмі, фото-туризмі та віртуальному туризмі. Для аналізованих видів туризму запропоновано потенційні напрями інновації у сферах продуктової політики, технологій, маркетингу, організаційно- управлінських заходів, сервісу, логістики. Ідентифіковано природні, біологічні, технічні, економічні, соціальні та управлінські фактори впливу на інноваційну активність в міжнародному туризмі. (shrink)

Задачей исследования является определение концептуального содержания, роли и перспектив развития экономики знаний в условиях глобализации экономики. Исследуя исторические аспекты формирования теории экономики знаний, определено, что ее становление и дальнейшее развитие обусловлено, набирающими силу тенденциями интеллектуализации и информатизации глобального экономического развития, которые повлияли на рост ценности информации и знаний, как факторы обеспечивающие конкурентное преимущество предприятий, регионов и стран. Проведенное исследование доказывает, что в ХХI веке экономика знаний рассматривается филигранно в разных аспектах своего теоретического и практического потенциала: как отдельный сектор мировой экономики; (...) в качестве определения типа мировой экономики с доминированием роли информации и знаний; как своеобразный взгляд на процессы интеллектуализации и информатизации мировой экономики; в виде специфической характеристики мировой экономики; в форме зарождающейся науки; в виде направления исследований; как сфера практической деятельности. В результате исследования выявлено, что направленность развития теории экономики знаний обуславливает, с одной стороны, интерес исследователей и международных организаций относительно дальнейшей концептуализации и разработки новых теоретико-прикладных механизмов реализации идентифицированного потенциала, а с другой, вызывает определенную критику и детерминирует постепенное завершение научной дискуссии в данной сфере исследования. (shrink)