View year:

  1. Склокін, Володимир. Російська імперія і Слобідська Україна у другій половині XVIII ст.: просвічений абсолютизм, імперська інтеграція, локальне суспільство (Львів: Видавництво УКУ, 2019), 268 с.Lyudmyla Posokhova - 2019 - Kyivan Academy 16 (9):222-226.
    Рецензія на книгу: Склокін, Володимир. Російська імперія і Слобідська Україна у другій половині XVIII ст.: просвічений абсолютизм, імперська інтеграція, локальне суспільство (Львів: Видавництво УКУ, 2019), 268 с.
    Direct download (2 more)  
     
    Export citation  
     
    Bookmark  
  2. Шеретюк, Руслана, і Стоколос, Надія. «Pietas et Litterae» («Благочестя та Освіта»). Культурно-освітня діяльність ордену піарів на Волині (кінець XVII — перша третина ХІХ ст.) (Рівне: О. Зень, 2018), 289 с.Nazarii Loshtyn - 2019 - Kyivan Academy 16 (8):212-221.
    Book review: Sheretiuk, Ruslana, and Stokolos, Nadiia. «Pietas et Litterae» («Blahochestia ta Osvita»). Kulturno-osvitnia diialnist ordenu piariv na Volyni (kinets XVII — persha tretyna ХІХ st.) (Rivne: O. Zen, 2018), 289 s.
    Direct download (2 more)  
     
    Export citation  
     
    Bookmark  
  3. Fedyukin, Igor. The Enterprisers. The Politics of Schools in Early Modern Russia (Oxford: Oxford Univercity Press, 2019), 318 р.Volodymyr Masliychuk - 2019 - Kyivan Academy 16 (7):205-211.
    Book review: Fedyukin, Igor. The Enterprisers. The Politics of Schools in Early Modern Russia (Oxford: Oxford Univercity Press, 2019), 318 р.
    Direct download (2 more)  
     
    Export citation  
     
    Bookmark  
  4. Авторські коментарі та примітки у книгах Норберта Ґоліховського (1848–1921).Nazarii Loshtyn - 2019 - Kyivan Academy 16 (6):179-201.
    У розвідці проаналізовано рукописні примітки з книг львівського бернардинця Норберта Ґоліховського. Книги зберігаються у Науковій бібліотеці ЛНУ імені Івана Франка. Як авторські примірники, ідентифіковано 11 книг у 10 томах. Встановлено час створення рукописних приміток та ідентифіковано книги, на які Норберт Ґоліховський посилається у примітках. У додатках опубліковано примітки, що містять біографічну інформацію, підтверджують провінієнцію книг, вклеєні до книг фотографії автора та молитву на вшанування бернардинського блаженного Владислава з Ґельньова.
    Direct download (2 more)  
     
    Export citation  
     
    Bookmark  
  5. Співочі книги у василіянських монастирях Руської провінції другої половини XVIII — початку ХІХ ст. (цивілізаційнi зміни в церковно-музичнiй сфері).Valentyna Los - 2019 - Kyivan Academy 16 (5):160-175.
    Статтю присвячено аналізові церковно-музичних книг василіянських монастирів Руської провінції другої половини XVIII — початку ХІХ ст. На підставі монастирських інвентарів висвітлюється діяльність друкарні Почаївського василіянського монастиря, яка, серед іншого, спеціалізувалася на виданні музичних книг, зокрема Ірмолоїв— поліжанрових збірників, що властиві українському типові церковно-співочої книги. У статті наголошено також на ролі Василіянського Чину в поширенні західно-християнських культурних впливів упродовж другої половини XVIII cт.
    Direct download (2 more)  
     
    Export citation  
     
    Bookmark  
  6. Музична культура Чернігівського колеґіуму в світлі нових джерел.Ivan Kuzminskyi - 2019 - Kyivan Academy 16 (4):128-159.
    Підставою для написання статті стало віднайдення Людмилою Посоховою нотного канта з рукопису, який тривалий час вважали втраченим. Унікальність цієї пам’ятки, датованої 1706 роком, полягає у тому, що це єдиний збережений нотний зразок зі шкільних вистав ранньомодерної доби в українських православних навчальних закладах. Решта музичних творів такого типу дійшли до нас без нот, лише з вербальним текстом. Найвірогіднішим автором (авторами) канту був хтось із викладачів або студентів класу риторики. Дослідження нотного рукопису в контексті історії музичної культури Чернігівського колеґіуму дозволяє припустити, що (...)
    Direct download (2 more)  
     
    Export citation  
     
    Bookmark  
  7. Рукопис Йоана Дамаскіна зі збірки Києво-Софійського монастиря в контексті українських навчальних та перекладацьких осередків 1570-х —1580-х рр.Nataliia Bondar - 2019 - Kyivan Academy 16 (3):80-127.
    У статті проаналізовано кириличний рукопис богословської праці Йоана Дамаскіна з фондів Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Пам’ятка походить зі збірки Києво-Софійського монастиря, давно введена у науковий обіг і відома дослідникам. Підготовку редакції твору, що постала внаслідок доповнення тексту за латинським та грецьким виданням, пов’язують з волинським гуртком російського емігранта князя А.М. Курбського в Миляновичах чи в Ковелі, і вона отримала статус одного з нечисленних автографів цього книжного осередка. Рукопис написано кількома канцелярськими курсивними почерками, характерними для тогочасної руськомовної ділової документації (...)
    Direct download (2 more)  
     
    Export citation  
     
    Bookmark  
  8. Варлаам Голенковський та його записи курсів філософії і теології, що їх викладав у Києво-Могилянському колеґіумі Стефан Яворський (1691–1697).Konstantin Sutorius - 2019 - Kyivan Academy 16 (2):31-79.
    This paper introduces unknown manuscripts to researchers, which contain records of a philosophical course (1691/2–1692/3) and theological courses (1693/4–1696/7) taught in Kyiv-Mohyla College by Stephan Jaworsky. The manuscripts are kept in the National Library of the Russian Federation in Saint-Petersburg. It has been found out that these records were made by a student Basil Holenkowsky by name, who ended his life under the name of Barlaam as an Archimandrite of the monastery on Kiy-island in Onega lake in 1722. The study (...)
    Direct download (2 more)  
     
    Export citation  
     
    Bookmark  
  9. Коли і хто вперше прочитав у КиєвоМогилянському колегіумі повний богословський курс?Maksym Yaremenko - 2019 - Kyivan Academy 16 (1):11-30.
    Про викладання богослов’я в Києві йшлося вже в піонерських наукових дослідженнях історії Могилянської академії першої половини XIX ст. Практично відразу присутність теологічного курсу в навчальній програмі пов’язували зі статусом «латинських шкіл». На кінець XIX ст., здавалося, питання часу появи повного богословського курсу в Києві було остаточно вирішено. Втім, висновки дослідників підважує інформація з проповіді, виголошеної в Батурині у 1697 р. Цей голос «із середини» могилянської професорської корпорації дає змогу передатувати запровадження повних теологічних студій в колегіумі. Піонером чотирирічного богослов’я був не (...)
    Direct download (2 more)  
     
    Export citation  
     
    Bookmark  
 Previous issues
  
Next issues