Year:

  1.  14
    Матеріальна культура населення Давньої Русі як предмет музейної експозиції: інформаційні та атрактивні властивості.Andrii Moskalenko - 2019 - Наукові Записки НАУКМА: Andquot;ІСТОРІЯ І ТЕОРІЯ КУЛЬТУРИ" 2 (6):41-46.
    Статтю присвячено аналізу матеріальної культури давньоруського населення Канівського Подніпров’я з погляду її інформаційних та атрактивних властивостей як предмета музейної експозиції. Проаналізовано як предмети матеріальної культури, так і нерухомі археологічні об’єкти та комплекси. Інформаційні властивості давніх артефактів як потенційних музейних експонатів запропоновано визначати за історичною інтерпретацією та статистичним принципом. Рівень атрактивності традиційно визначається зовнішнім виглядом артефакту і має відносний характер. До історичної інтерпретації входить низка характеристик: техніко-типологічні особливості артефактів, їхнє функціональне значення, походження, соціальна страта та етнічна належність власника або значення об’єкта (...)
    Direct download  
    Translate
     
     
    Export citation  
     
    Bookmark  
  2.  16
    Феномен взаємопроникнення (задіяння) української та вірменської культур на теренах України.Kateryna Dannyk - 2019 - Наукові Записки НАУКМА: Andquot;ІСТОРІЯ І ТЕОРІЯ КУЛЬТУРИ" 2 (5):35-40.
    У статті розглянуто актуальне явище сучасної культури – взаємопроникнення кількох різних культур (в історико-типологічному сенсі) в Україні. Увагу акцентовано на вірменській меншині як культуротворчій діаспорі України. Досліджено роль вірменських музикантів у поліетнічній культурі України та їх самоідентифікацію у творчості. Увагу сконцентровано на проявах задіяння зразків класичного різножанрового мистецтва в сучасних творах та взаємодії українського й вірменського мистецтва в цьому ракурсі. Проаналізовано творчість вірменських музикантів, які спочатку як імпровізацію, а згодом і в більшості своїх проектів використовують прийом міксування етнічних елементів українського (...)
    Direct download  
    Translate
     
     
    Export citation  
     
    Bookmark  
  3.  12
    Ткацтво в економічному та культурному житті вірменських колоній України: історичний дискурс.Iryna Hayuk - 2019 - Наукові Записки НАУКМА: Andquot;ІСТОРІЯ І ТЕОРІЯ КУЛЬТУРИ" 2 (4):29-34.
    Розглянуто значення історичних вірменських колоній України для розвитку ткацького виробництва на українських землях. Показано, що ткацтво відігравало важливу роль як у внутрішньому житті вірменських колоній, так і в зовнішніх зв’язках вірмен з польсько-українським оточенням. Комплексно висвітлено роль і місце вірменських колоністів у формуванні ринку тканих виробів на землях України та у створенні місцевого виробництва шовкових поясів, килимів, макат тощо. З давніх часів ткацтво було одним із найпоширеніших видів народних промислів та важливою складовою господарського життя українських земель. Різноманітні ткані вироби: килими, (...)
    Direct download  
    Translate
     
     
    Export citation  
     
    Bookmark  
  4.  13
    Специфіка російського софіологічного міфу.Ruslana Demchuk - 2019 - Наукові Записки НАУКМА: Andquot;ІСТОРІЯ І ТЕОРІЯ КУЛЬТУРИ" 2 (3):21-28.
    У статті здійснено аналіз провідних концепцій російської софіології – трансформації «теорії всеєдності» В. Соловйова. Російський спосіб філософствування постає як несвідоме міфологізування, де в підсумку Софія виступає як персоніфікація Космосу – опозиція вселенському Хаосу, що є загальним місцем усіх зазначених концепцій. Проте опозиційні категорії космосу – хаосу є характерним маркером «священного» міфу. Отже, російська інтелектуальна думка, занурившись у Софію, створила інваріант софіології як топос міфопоетики, що розроблялася у формі авторського (вторинного)міфу. Специфічна російська софіологія постала як реакція на політичні події усвідомленого «есхатологічного» (...)
    Direct download  
    Translate
     
     
    Export citation  
     
    Bookmark  
  5.  15
    Леді зникає: травматична пам’ять колективу у фільмі «Тіні забутих предків».Olha Briukhovetska - 2019 - Наукові Записки НАУКМА: Andquot;ІСТОРІЯ І ТЕОРІЯ КУЛЬТУРИ" 2 (2):14-20.
    Яким чином проявляється травматична пам’ять про криваві події першої половини ХХ століття, яка не могла, але мусила бути проробленою в культурних текстах його другої половини? У фільмі «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, структуруючим принципом якого є оплакування смерті, мати Івана, головного героя, зникає з екранного простору без сліду, без похорону. У статті проаналізовано це зникнення як значуще, як символічний збій в екранній реальності, як симптом того, що Олександр Еткінд назвав «кривим горем», незавершеністю роботи скорботи за жертвами сталінізму. Мати Івана в (...)
    Direct download  
    Translate
     
     
    Export citation  
     
    Bookmark  
 Previous issues
  
Next issues