У статті розкрито механізм інтегрування культур села та міста в єдиний процес - творення радянської української культури, що ускладнювалося існуванням значних відмінностей між ними соціального, побутового та етнічного характеру. Пошуки оптимальних шляхів для подолання цих розбіжностей спричинили загострення протистояння різних політичних сил, мистецьких напрямків, позицій окремих діячів, яке часто із культурної сфери трансформувалося в площину політики.

The article is a response to the criticism of “conceptual Eurocentrism” expressed in the paper by A.A. Krushinsky at the Round Table on the Geography of Rationality on April 25, 2019. It deals with the main thesis of A.A. Krushinsky that in cross-cultural philosophical studies the Western conceptual matrix currently defines a single conceptual space for all participants, the language of Western philosophy acts as a trans-civilizational language in the world philosophy. The author of the article agrees with the main (...) thesis, however she does not agree with its arguments and two consequences: (a) it is necessary to consider Western rationality as “rationality as such,” and (b) there is no multi-polarity in the current philosophy though there are a lot of traditions of philosophical discourse, which identify and articulate themselves by means of Western conceptuality (that is why we may speak on so-called “philosophical geography” only). The arguments do not stand comparison with the search of future philosophy, conducted now by the world philosophical community. The search is aiming to equality of all philosophical traditions. The article proves that conceptual Eurocentrism is not so much a danger as an objective necessity. Its spread is a manifestation of tendency to creative mutual borrowing of cultural inventions. The tendency always had place, but it was not so obvious in the conditions of preglobal history. The consequences of Krushinskiy’s thesis are refuted by the evidence that the Western philosophers denied to use the concept universal rationality and began studies of the various types of rationality. The author also provides an example of the creative borrowing and use of European concepts “rationality,” “positive knowledge,” “truth,” “scientific method,” “hypothesis” by the Indian philosopher of science B. Seal, who applied these concepts to the Indian material. (shrink)

Kant’s moral proof of the postulate of immortality in the Critique of Practical Reason is often dismissed as a failed argument that trades on illicit conceptual shifts. I argue that Kant’s argument is more interesting and less problematic than is usually thought. I first examine its role in the second Critique’s Dialectic. I then point out that the standard interpretation, according to which the argument presupposes God’s intuitive grasp of the moral equivalence between the disposition to pursue holiness and its (...) attainment, faces a number of philosophical and textual problems. I offer an alternative reading that avoids these problems. In particular, I stress the importance of Kant’s mathematized conception of the relationship between infinite progress towards an ideal goal and its attainment and argue that appealing to this conception allows Kant to meet a well-known criticism that his proof illegitimately substitutes the endless progress towards holiness for holiness itself. (shrink)

Досліджується становлення та розвиток традиції християнської койнонії-громади як діалогічної форми соціальності: від часів перших століть християнства до доби Нового часу. Доведено, що койнонійний тип соціальності, сформувавшись за часів есхатологічного християнства, заснований на безпосередньому не відчуженому спілкуванні в модусах «учнівство» та «братство». За мірою трансформацій християнської громадськості та перетворенням християнства на державну релігію, відбулося посилення діалогу церкви з державою. Християнська громадськість перетворилася на об’єкт впливу й патерналістського піклування з боку означених комунікуючих сторін. Поступово формалізувався й статус православної громади, яка набула топологічних (...) і організаційних конотацій: спочатку у зв’язку з її міським розташуванням; потім із приналежністю до певного храму як осередку громади. Це й ознаменувало поступовий перехід від громади-койнонії до сучасної моделі – громади-парафії. Більш точно, враховуючи не лише парафіяльний, а й рівень єпископської громади – громади-еклезії. Що й узасадничило семантичний «дрейф» – від співжиття християнської громадськості як братерства у бік його топологічного (такого, що прикріплено до певного місця) або ж організаційного (такого, що прикріплено до організації) функціонування. Реформація поєднала християнську соціальну традицію з новою капіталістичною реальністю. Реформаторський рух XVI ст., ставши бунтом проти клерикалізму та ієрархічного свавілля, утворив новий консенсус між кліром та громадою, намагаючись відтворити первинний зразок громади-койнонії. У подальшому відбулися процеси адаптації протестантських церков до новочасних умов – у діалозі як з державою, так і з громадянським суспільством. (shrink)

The urgency of the research is determined by the intensive development of new technologies as prospects for further development of society. Art accumulates intellectual, spiritual, material, and value heritage of previous epochs and determines the perspective features of the future. Vocal art is thereby one of the manifestations of individual ideological rethinking. Variety as a socio-cultural phenomenon combines different styles of music, genres, types, and aspects of professional music and vocal performance, which is important for the research in the context (...) of social rethinking of future social development. Objective of the article is to determine specifics of pop vocal art, its long-term development as an aspect of integration into society of the future. The article reflects the essential characteristics of the concept of pop vocal art and worldview perception of art as an aspect of the future society. In the process of research a method of abstraction, descriptive method, methods of analysis and synthesis were used in the theoretical substantiation and characterization of pop music as a vocal art. The method of generalization and systematization was used to determine the results of the research. The results became the basis for asserting the importance of pop vocal art in the further development of society. (shrink)

З огляду на проблеми сьогодення, коли в умовах глобалізації у взаєминах людини з природою відбуваються зміни негативного характеру, надзвичайно актуальними є питання, пов’язані з екологічною освітою. Показано, що першорядною є проблема екологічної відповідальності за соціальну, економічну, політичну, технічну, наукову, культурну та інші види людської діяльності. Актуальність також обумовлена і потребою у філософському осмисленні екологічних знань, які повинні нести у собі ставлення до природи як до найвищої цінності, що сприяє формуванню життєво-ціннісних орієнтацій сучасної людини. В статті здійснюється філософське осмислення еволюції екологічної (...) освіти, з’ясовуються закономірності, сутнісні і змістовні характеристики її становлення. Через узагальнену інформацію здійснюється спроба побудови розгорнутої картини її розвитку, а також підкреслюється провідне значення екологічної освіти у прогнозуванні майбутнього. Розкривається потреба реформування системи освіти відповідно до реалій і вимог сучасного життя. Перед освітою постає складне завдання: спрямувати людину і суспільство на те, щоб природа з об’єкта діяльності перетворилася на носія найвищої цінності – цінності життя. Отже, екологічна освіта повинна формувати відповідальність людини за природу, за її збереження та оновлення і реалізовувати її життєву цінність на практиці. Доведено, що лише взаємозв’язок технократичного, гуманітарного і екологічного мислення має забезпечити систему освіти, що діє на випередження, де екологічні питання будуть засадничими в навчальних програмах усіх без винятку спеціальних та професійно орієнтованих дисциплін. (shrink)

Шлях розвитку сучасного суспільства зорієнтований на постійне збільшення виробництва і споживання природних ресурсів, що спричиняє глобальну екологічну кризу. Показано, що формування нового способу взаємин людини, техніки й природи є першочерговим завданням сучасної цивілізації. Актуальність також обумовлена і потребою формування життєво-ціннісних орієнтацій, зокрема відповідальному й гуманному відношенню як до природи, так і до людини. В статті розкрито, що саме життєво-ціннісні орієнтації сучасної людини мають сформувати екологічно зорієнтовану діяльність. Ціннісні орієнтації, які становлять внутрішню складову свідомості, а також самосвідомості людини, відіграють значну роль (...) у спрямованості її життєво-ціннісних орієнтацій, тому що, орієнтуючи на них свої вчинки, особистість у результаті утверджує своє свідоме ставлення до сущого й належного. Відповідно до цього пізнання, яке є активністю людського розуму й здатне отримувати науково вивірені етичні та інші знання, повинно пояснити норми морального належного по відношенню до природи, які необхідні сучасному суспільству, де відбуваються якісні зміни глобального характеру. Зважаючи на це, доведено необхідність принципово нових підходів до екологічної освіти – вона не просто має інформувати про стан речей, а навчати дієвим засобам протидії екологічно-кризовим явищам в усіх сферах життя. Ці питання підпорядковані тому, щоб суспільство стало відповідальним за екологічні наслідки науково-технічного прогресу і щоб надати йому соціально-гуманістичного спрямування і саме через екологічні знання, які трансформуються в процесі освіти в життєво-ціннісні орієнтації. (shrink)

The following study examines the critical interplay between ideology, mediated reality, and the role that individuals’ perceptions, beliefs, and actions play in this process. In doing so, the study delves into the examination of the way power structures and dominant narratives proceed into influencing cultural expression and, consequently, impact social action. It is thus argued that in contemporary society, the Situationist notion of “the spectacle” has replaced any understanding of reality and created a reified social world dominated by commodities that (...) reinforce dominant ideologies and determine subjective perceptions. Furthermore, the paper addresses the impact of this mediated reality on personal subjectivity and agency. Drawing on Marx’s metaphor of the “camera obscura” as ideology, it argues for a transformative “reversal of perspective” that changes how individuals view and engage with their environment. Ultimately, this study underscores the profound impact of “the spectacle” on social relations, ideology, and perception. It argues for a transformative and creative approach that challenges individuals to resist the grasp of the spectacle, reclaim their agency, and develop new perspectives for interacting with the world. The extensions of the gaze subtly refer to the basis of economy manifested as “false consciousness” reflected by the camera obscura as an inverted image but readjusted with the tools of spectacles and mirrors within the reflective apparatus. (shrink)

Стаття присвячена дослідженню зарубіжного досвіду управління розвитком міських агломерацій. Визначено характеристики європейських та світових агломерацій як головних центрів, що акумулюють економічний потенціал країн та дозволяють підвищити рівень їхньої конкурентоспроможності. Встановлено, що відмінності в розвитку агломерацій у світі і в Україні детермінуються різним баченням головних складових системи управління міськими агломераціями. Систематизовано головні моделі управлінських систем агломерацій у зарубіжних країнах, виявлено їхні негативні та позитивні сторони. Наведено приклади європейського та світового досвіду регулювання розвитку агломерацій. На основі виявлених особливостей моделей управління міськими агломераціями (...) за кордоном обґрунтовано пропозиції з формування та впорядкування національної системи управління міськими агломераціями. (shrink)

У статті досліджено питання про сутність та завдання міського управління як суспільно значущого явища. Виявлено принципи міського управління в контексті диференціації визначення міста як територіальної, економічної та організаційної системи. Встановлено чинники, які впливають на об'єктний склад системи міського управління та обумовлюють напрями її подальшої трансформації. Розроблено положення з формування та закріплення організаційного підходу в забезпеченні ефективного міського управління, який передбачає розгляд міста як складноструктурованої, організаційної системи та використання поряд із традиційними практиками управління містом принципів, правил і процедур організаційного управління. На (...) основі виявлених особливостей організаційно-економічного блоку забезпечення міського управління обґрунтовано пропозиції з його вдосконалення з урахуванням сучасних умов. (shrink)

The symbolic world of Corpus Areopagiticum is considered here from the prospect of the dichotomy in similar and dissimilar similarity (the images). The dissimilar images are divided into decent, average andthe distant ones. The similarand dissimilar images of Areopagite describe the world system by cataphatic and apophatic approach. The apophatic one seems to be noticeably more important for the author, as in denial (what God is not) or as in applying of unworthy predicates concerning him, his fundamental transcendence and unknowability (...) become more expressive. Similarand dissimilar images are both the divine names from the NewTestament and the Old Testament respectively. They allow the agent of cognition get closer to the understanding of the universe structure. The divine names correspond to the so-called universal concepts which are considered in the works of contemporary linguistic conceptualistics. Anthropomorphic and zoomorphic characters of the Scripture belong to the dissimilar images, such as parts of the human body, wild animals etc. The most distant dissimilar images should be analyzed as the manifestations of the human passions applied to the naming or description of God. This is the most controversial aspect of the dissimilar similarities because of their provocative character for a profane reader. Thomas Aquinas, one of the ardent admirers of the Corpus, has denied it while considering the theory of images ("The Mystical Theology"). The works of Areopagite have become an example of combining the Eastern and Western traditions ofargumentation which still remains within the framework of the Christian experience. (shrink)

Many Kantians dismiss Kant’s claim that we have a duty to promote the highest good – an ideal world that combines complete virtue with complete happiness – as incompatible with the core of his moral philosophy. This dismissal, I argue, raises doubts about Kant’s ability to justify the moral law, yet it is a mistake. A duty to promote the highest good plays an important role in the justificatory strategy of the Critique of Practical Reason. Moreover, its analysis leads to (...) a new perspective on Kant’s conception of moral objectivity. (shrink)

In the present times of globalization, the issues of a high level of proficiency in foreign languages are especially relevant in the context of the significant need for specialists capable of working in an international environment. Foreign language proficiency is a significant condition for establishing and maintaining international business contacts, intensifying professional interaction with foreign colleagues. According to the Bologna Convention, knowledge of foreign languages is an important component of today's mobility of students, teachers and scientists in the context of (...) access to education, innovative research and teaching opportunities in the postmodern European space. All these factors justify the economic value of a knowledge of foreign languages and become one of the key components of the professional competence of future specialists in the postmodern space. Competitiveness of specialists is directly dependent on on the ability to process professional foreign literature, as well as on the usefulness of the ability to listen to lecture material and reports in a foreign language during conferences, round tables and seminars; from the ability to take part in an idiosyncratic conversation on professional and business topics; as well as the ability to search for new information on the Internet or in theoretical scientific sources of the world level; from the ability to prepare and conduct a presentation on a selected topic in postmodern society. (shrink)

The article presents the problem of formation and determination of the individuality of the subject included in the world of digital culture. The study focuses on educational practices as one of the key factors influencing human subjectivity. The methodological basis of this research is a critical analysis and a multidisciplinary approach. This made it possible to consider a person, his characteristics and the problems of his personality in the postmodern era, as well as to determine the features of the current (...) educational paradigm by comparing modern and postmodern educational models. The active development of mass media and Internet communications in the second half of the XX century is considered one of the factors that contributed to the significant ontological, axiological and anthropological transformations of modern culture, and also became one of the key factors in the formation of digital culture. The category of homo digitalis is explained as a unique phenomenon of the XXI century, its analysis is presented from different positions, including the definition of negative trends: decline of reflection, banalization of the New, primitive subjectivism, laziness, inability and unwillingness of analytical and critical mental activity, psychological problems, deviant manifestations, pedagogical vicissitudes and conflicts based on confrontations between generations, etc. Rejecting logocentrism and a rigid evaluative position, the study made an attempt to overcome skepticism regarding the expansion of digitalization into the educational process in the context of the modern problem of the massive introduction of distance education caused by the pandemic. It is proposed not to stigmatize the problems of individuality, which are characteristic of modern culture, as completely controlled by manipulative technologies, especially in relation to educational practices. (shrink)

The article touches upon the problem of concept “Indian tradition of rationality”. The author recalls a genetic link of the concept with Western philosophy. She notices the complexity of its application to Indian material, gives some examples in which the use of Western concepts of “reason”, “methods of cognition”, etc., leads to a distortion of the text’s meaning, and when an application of the criteria of Western logic to analysis of Indian philosophical discourse gives the readers an impression of its (...) absurdity. However, according to the author’s mind, the difficulties with the applying of Western concepts are not the sufficient grounds to abandon them. This conclusion follows from the presence of comparative studies by researchers belonging to both traditions, who compare successfully Western and Indian kinds of logico-epistemological type of rationality. The difficulties just bring up the questions about new instrumental concepts and methods of comparative studies more adequate to Indian culture. There are two possible directions for the studies of Indian tradition of rationality in connection with the revision of contents of the concepts in Western post- modern philosophy. In the first of them the concept of rationality can not to be used at all, then the phenomenology of practices of Indian discourse becomes the subject of research, i.e. the discourse images in different contexts, its explicit and implicit foundations and aims, which aren’t coincide with Western ones. In the second case Indian rationality can be analyzed in accordance with the criteria of transversal reason and transversal rationality. (shrink)

The citation index of Thomas Kuhn’s work may strike any imagination. “The Structure of Scientific Revolutions” is undoubtedly a twentieth-century record-breaker in the field of philosophy of science in terms of such a scientometric parameter. But such fame has been bitter in many ways and placed a heavy burden on the author. For several decades he has been the target of the harshest and most severe criticism. Often the concept of “normal science” and the “scientific revolution” as a “Gestalt switch” (...) was declared ridiculous and absurd. The paper analyses three lines of criticism of Kuhn’s concept: the first came from practicing scientists, the second from specialists in the philosophy of science, and the third from the field of social epistemology. Reproaches about the political bias of Kuhn’s concept were taken to extremes, since his views were widely popular. In our opinion, Kuhn should be called a victim of spontaneous hypercriticism. This circumstance did not allow him to improve the original model of scientific revolutions. In this respect, replacing the concept of “paradigm” with the concept of “disciplinary matrix” was a step backwards, not forwards. However, it is impossible to deny that in the field of the historiography of science, he acted as a real reformer. With the courage of Don Quixote, he defended the rights of historical reconstruction, the preservation of the historical past of science, which should not be completely assimilated within the framework of the modern system of knowledge. His motto was – “penetrate the minds of other people who lived in the past.” He boldly argued that in the process of historical development, science changes not only ideas about the object of knowledge, but also the reference of its ideas and concepts. Such a formulation of the question has not yet been fully reflected in modern epistemological concepts. (shrink)

This article, for which the focus is an intellectual autobiography, examines the development of worldview of a young person who graduated from the Moscow University Faculty of Philosophy in 1970. I...

The article considers the notary as a subject of active influence on the formation of postmodern democratic legal society, mediation of law in postmodern society. The constitutional definition of the state in this status does not mean that the civil law consciousness prevails in all spheres of its life. Since no person in society does not need this type of legal service, it is quite objective to consider this community as a subject whose activities should be considered as a subject (...) of formation not only of legal consciousness of society but also a leading subject of civil society. This primarily applies to private notaries, who, unlike public notaries, are fully responsible for the results of their activities. After all, a legal duty is organically combined with the responsibility from which the public notary is released. The study of the manifestations of the phenomenon of postmodernism is relevant to many disciplines, including - the philosophy of law. Modern research shows that classical types of legal understanding do not satisfy the understanding of postmodern law, which indicates the need to find a fundamentally new concept of law. The author concludes that the solution to this problem should be sought in the field of theories that offer new approaches to the interpretation of legal texts; this area is considered the most promising. (shrink)

Стаття присвячена проблемі визначення сутності культурних парадигм Заходу та Сходу. Зроблено смисловий акцент на питанні про причини розмежування західної та східної культурних традицій. Наголошується, що біфуркацію Схід–Захід неодмінно слід пов’язувати з періодом «осьового часу» (VIII–II ст. до н.е.), визначеного К. Ясперсом як центральний момент, вихідна точка світової історії, осягнення смислу якої здатне наблизити до розуміння всесвітньої історії в цілому. З огляду на питання про причини біфуркації Схід–Захід доводиться важливість і продуктивність дослідження Е. С. Кульпіна, який з позицій соціоприродної історії запропонував (...) пояснення феномена поляризації матриць соціальних цінностей Сходу й Заходу й обгрунтував, що ця поляризація була зумовлена першою чергою наявністю двох негативних тенденцій у кліматі Землі періоду «осьового часу» – аридизації та похолодання раннього залізного віку. Особливу увагу у статті приділено проблемі визначення сутності й з’ясуванню причин поляризації світоглядних цінностей Заходу та Сходу. Доводиться необхідність врахування того, що К. Ясперсу вдалося лише зафіксувати феномен «осьового часу», проте не вдалося його пояснити, тобто показати його значення в контексті «до-осьових» і власне «осьових» культур, що, врешті решт, і призвело до наявності своєрідних «білих плям» – порушених, але так і не розв’язаних питань в його концепції. У зв’язку з цим було показано, що ліквідувати, «закрити» ці «білі плями» дає можливість здійснення компаративного аналізу концепцій двох авторів – К. Ясперса та М. О. Чмихова. Головним здобутком проведення такого роду компаративного аналізу стала ідея про те, що поляризація світоглядних матриць Заходу та Сходу зумовлена реальною загрозою трансформації перевіреної не одним тисячоліттям світоглядної «формули» П>С (домінування у світогляді природних сил над соціальними) на свою протилежність (С>П) саме в «осьовий» період. Більше того – в такий спосіб вдалося пов’язати докорінно відмінний зміст систем соціальних цінностей Заходу та Сходу зі змістом їхніх діаметрально протилежних світоглядних парадигм. (shrink)

Modern Ukrainian religious studies have received considerable attention from studies of mystical scholars. This can be explained by the fact that it is mystical cognition that enables a person to fully discover his spiritual potential and experience the experience of union with the Absolute. At the same time, a number of unanswered questions arise that may be the object of study. Above all, various religions offer their own ways of attaining the mystical state and differently consider the following problems concerning (...) it: the essence of the Absolute and being, the place of man in the world, the nature of his relationship with God, the main purpose of mystical practice, practical ways and basic means of union with the Absolute. There are no contemporary scientific publications on the typology of mystical experience. (shrink)

This volume gives an overview of the rising field of Experimental Ethics. It is organized into five main parts: PART I – Introduction: An Experimental Philosophy of Ethics? // PART II – Applied Experimental Ethics: Case studies // PART III – On Methodology // PART IV – Critical Reflections // PART V – Future Perspectives. Among the contributors: Walter Sinnott-Armstrong, Eric Schwitzgebel, Ezio di Nucci, Jacob Rosenthal, and Fernando Aguiar.

We explore aversion to the use of algorithms in moral decision-making. So far, this aversion has been explained mainly by the fear of opaque decisions that are potentially biased. Using incentivized experiments, we study which role the desire for human discretion in moral decision-making plays. This seems justified in light of evidence suggesting that people might not doubt the quality of algorithmic decisions, but still reject them. In our first study, we found that people prefer humans with decision-making discretion to (...) algorithms that rigidly apply exogenously given human-created fairness principles to specific cases. In the second study, we found that people do not prefer humans to algorithms because they appreciate flesh-and-blood decision-makers per se, but because they appreciate humans’ freedom to transcend fairness principles at will. Our results contribute to a deeper understanding of algorithm aversion. They indicate that emphasizing the transparency of algorithms that clearly follow fairness principles might not be the only element for fostering societal algorithm acceptance and suggest reconsidering certain features of the decision-making process. (shrink)

Volume 30, Issue 6, December 2022, Page 1033-1054.

The global COVID-19 pandemic has quickly and radically changed the world. The healthcare system in Russia, as in other countries, is under incredible pressure, and Russian society likewise is tested by “social distancing” practices. The unceasing adaptation and mobilization of resources has become part of our everyday lives. The struggle against the epidemic continues to emphasize the priority of global social health. Accordingly, we must address questions recently raised by The Hastings Center in “What Values Should Guide Us?”. What will (...) be the new ethical norm after the pandemic? What compromises will be in place between civil liberties and public health? Will such biomedical ethical themes concerning the... (shrink)

У статті досліджено причини духовної кризи студентської молоді сучасної України. Підкреслено, що головним завданням вищих навчальних закладів з підвищення рівня духовної культури студентів є національне виховання через залучення молоді до відродження національної культури та оволодіння загальносвітовими цінностями. Автор звертає увагу на духовність особистості в педагогічному аспектів – як сенс життя людини, як певну сферу, що впливає на формування та результат духовності студента. Своєю чергою, педагогічним явищем є процес формування духовності студентів. Зазначено, що для розуміння й вирішення проблем, які склалися в (...) духовній сфері, необхідним є ґрунтовний аналіз діяльності органів державної влади щодо формування та розвитку духовних цінностей українського суспільства. Автор наголошує на необхідності та важливості формування державницької політики та ідеології як головної вимоги розвитку сучасної української культури та українського державотворення. (shrink)

Malgré son titre Nouveaux imaginaires: une réinvention juvénile du paradigme culturel de l’Ukraine, qui prête à confusion, il s’agit bien d’un ouvrage dédié aux femmes ukrainiennes. Vingt-cinq longues années ont été nécessaires pour voir paraître un volume sur la question féminine et les problèmes de femmes en Ukraine postsoviétique. Ce livre est-il à la hauteur des attentes? Au cours des cinq dernières années, quelques rares livres sur le genre et les femmes en Ukraine ont été publiés,la pl...

The problem of dualism is one of those that has always interested and will interest man. The first is the question of the possibility of connection with higher transcendental reality. In addition, it is also a question of the nature and true "nature" of human origin. Dualism is also a matter of internal contradiction that one constantly feels, which seeks to overcome and is never able to overcome completely. In general, it is a question of meaning, a question that everyone (...) faces without exception, regardless of their intellectual level and spiritual needs. (shrink)

The transfer of tasks with sometimes far-reaching implications to autonomous systems raises a number of ethical questions. In addition to fundamental questions about the moral agency of these systems, behavioral issues arise. We investigate the empirically accessible question of whether the imposition of harm by an agent is systematically judged differently when the agent is artificial and not human. The results of a laboratory experiment suggest that decision-makers can actually avoid punishment more easily by delegating to machines than by delegating (...) to other people. Our results imply that the availability of artificial agents could provide stronger incentives for decision-makers to delegate sensitive decisions. (shrink)

In lieu of an abstract, here is a brief excerpt of the content:What Does It Mean to "Speak Truth to Power"?Christian UhlPolitical Philosophy in Japan: Nishida, the Kyoto School, and Co-Prosperity. By Christopher S. Goto-Jones. London and New York: Routledge, 2005. Pp. 192.Ever since the end of the "Great East Asian War" in Japan a debate has been smoldering over the contamination of philosophy by politics. This debate was sparked by a series of writings through which the "father of Japanese (...) philosophy," Nishida Kitarō (1870-1945), and some thinkers affiliated with him—the so-called Kyoto School—became involved in the politics connected with the war to establish a "Greater East Asia Co-Prosperity Sphere." The debate over Nishida and the Kyoto School has repeatedly been overshadowed by the debate over Heidegger. Aside from the strategic considerations of those engaged in the prosecution of the Kyoto School, one reason for the "Heidegger factor"1 may have something to do with the fact that philosophical parallels can indeed be drawn between Nishida and Heidegger, and that there are also direct links between Nishida and some of his disciples who studied in Germany. Questions concerning Heidegger's political engagement are still explosive, even twenty years after Farias' attempt to prove Heidegger's entanglement with National Socialism. The publication of Emmanuel Faye's book Heidegger—L'introduction du nazisme dans la philosophie has fired up the debate in French philosophical circles.2 And in the debate concerning Nishida and the Kyoto School there is also recent news: the publication of Christopher S. Goto-Jones' ambitious study Political Philosophy in Japan: Nishida, the Kyoto School, and Co Prosperity."Every inquiry," Heidegger says, "is a seeking [Suchen]. Every seeking gets guided beforehand by what is sought for."3 Goto-Jones' inquiry seeks to explain the nature of Nishida's political engagement in the 1930s and 1940s, and his inquiry is guided by the conviction that Nishida should be exonerated from the charges regarding his alleged complicity with a Japanese wartime regime that was at least militarist if not "fascist." However, the declared intention of Goto-Jones' study is not just another exoneration of Nishida. Goto-Jones contends that Nishida, influenced "particularly [by] Kant" (p. 7), has left behind a still relevant political philosophy that, as some other authors have argued,4 is not only not tainted by any form of narrow-minded nationalism but also provides a philosophical framework for a theory of a globalizing, multicentered, intercultural world:Hence, for Nishida, the nation should not be a rigid institutional structure or an artificially... constructed culture, but rather a moral personality formed through the mutual self-determination [End Page 469] determination of its constituents and in a dynamic relationship with other nations. International relations should be characterized by the development of greater levels of unity, as nations creatively interact with each other, producing public goods and increasing the similarities in their personalities, thus decreasing the salience of their national boundaries. In this model, nationalism, like egoism, becomes a nonsense.(p. 134 n)This political model is what Goto-Jones seeks to recover in Nishida, and this recovery is "what is really intended" (Heidegger) by his book.5Nishida's political philosophy needs to be recovered, because it is buried under false accusations and misunderstandings, produced primarily by Nishida's detractors, whose criticism, as Goto-Jones suggests, is in most cases at best based on a rough selection of citations, torn out of the coherence of their original context. Nishida's defenders, on the other hand, have attempted to safeguard the philosopher against the arguments of his critics by simply calling him a "liberal," a seemingly agreeable but in fact rather misleading label. Furthermore, Nishida's defenders have based their arguments only on biographical material, diary entries, letters, and so on. While the apologists "are right to observe a contradiction between... [Nishida's] private condemnation of the regime and his apparent public complicity, this is not in itself enough to conclude that his public writings meant the opposite of what they seem to say" (p. 4).In fact, this conclusion by Nishida's apologists does raise certain questions. Why did Nishida never give vent to his divergent opinions? Should he not rather have remained... (shrink)

Interest in the Eastern religions has arisen for a long time and has not subsided so far. A common picture of many Ukrainian cities is the people in orange clothing who chant the Hare Krishna mantra and actively promote religious literature. These are members of the International Society of Krishna Consciousness, an Indian religious movement that has become more popular outside India than in India itself.

The article aims to determine socio-economic causes of the emergence of an oligarchy and its functions in the Ukrainian economy in the context of postmodernism. The essence of postmodernism is worldview-philosophical, economic and political systems collapse. This is a kind of opposition to modernism. As for the economy during postmodernism, namely its formation, the changes relate to the view of social relations and human activity. So, oligarchic Ukraine is trying to solve its problems personally. However, a holistic view on the (...) concept of oligarchy is falling apart, since the dominance of financial and industrial groups in the economy of Ukraine monopolizes entire economic sectors, and authorities of different levels in different ways protect not so much the interest of the Ukrainian people, but the interest of its richest layer. Most Ukrainian oligarchs were able to earn their capital in the 1990s, using any opportunity. It was quite cheap redistribution of state property, friendship with the authorities, seizure of someone else’s property. At the same time, oligarchs successfully used imperfect legislation. They simply rewritten it “for themselves”, repeatedly using “substitute” politicians. It is concluded that at the present stage of Ukraine’s development, the oligarchy has not only ceased to fulfill its stabilizing function, but also turned into the main obstacle to modernization processes. Therefore, the current civilization choice of Ukraine, in particular, is important paradigm of comprehension and strategy of action. (shrink)

Book review: Teresa Obolevitch, Faith and Science in Russian Religious Thought, Oxford University Press, Oxford-New York 2019, pp.240.

Departing from the claim that AI needs to be trustworthy, we find that ethical advice from an AI-powered algorithm is trusted even when its users know nothing about its training data and when they learn information about it that warrants distrust. We conducted online experiments where the subjects took the role of decision-makers who received advice from an algorithm on how to deal with an ethical dilemma. We manipulated the information about the algorithm and studied its influence. Our findings suggest (...) that AI is overtrusted rather than distrusted. We suggest digital literacy as a potential remedy to ensure the responsible use of AI. (shrink)

Процес законотворення у будь-якій галузі є проблемою, розв’язання якої під силу тільки фахівцям, котрі мають відповідну освіту, рівень загальної і правової культури, необхідний соціальний досвід. Людина, яка не має належної правової освіти, виокремити, сформулювати, а тим більше – обгрунтувати необхідність тієї чи іншої правової норми навряд чи спроможна. У статті обстоюється думка, що творенням законів мають займатися фахівці, а суспільство має забезпечити їх правову підготовку, насамперед через надання високоякісної правової освіти. У цьому контексті здійснюється аналіз ролі й місця правової освіти (...) (просвітництва) освітянської громадськості як потужного джерела й контролера правових трансформацій в освітньому просторі України. (shrink)

In this chapter, we present supporting arguments for the claim that Order Ethics is a school of thought within ethics which is especially open to empirical evidence. With its focus on order frameworks, i.e., incentive structures, Order Ethical advice automatically raises questions on implementability, efficacy, and efficiency of such recommended institutions, all of which are empirical questions to a good extent. We illustrate our arguments by presenting a small selection of experiments from economics that we consider highly informative for Order (...) Ethics. These experiments vary in their details but share one common theme: individual decision-making and its aggregate results are tested against the background of incentive structures. In particular, these studies provide first insights on how unregulated markets influence moral behavior over time, how trial-and-error experiences convince subjects to migrate to more efficient institutions, and how default rules can influence fundamental choices of people. We argue that Order Ethics, for which implementability of any moral claim is an essential requirement, can largely benefit from the use of such experimental methods. Finally, we suggest the provision of self-commitment devices as one example of smart policy design that avoids paternalistic intrusions into individual liberty. (shrink)