Філософський вимір освітніх технологій: аналіз етичного простору сучасної смарт-освіти

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-1678.2022.9-10.68-75

Ключові слова:

смарт-освіта, освітні технології, смарт-педагогіка, Big Data, штучний інтелект в освіті

Анотація

Незважаючи на те, що розумна освіта (smart education) є одним із найдинамічніших технологічних трендів сьогодні, ми ще й досі мало знаємо про філософські й етичні наслідки, до яких може призвести повсюдна імплементація інноваційних технологій в освітню сферу. У науковій літературі термін «розумна освіта» часто вживають як «загальне поняття» (umbrella term). Найчастіше цей термін охоплює широкий спектр різних технологічних тенденцій і навчальних підходів у сучасній освіті. Через це, перш ніж заглиблюватися в етичний аналіз феномену сучасної освіти, видається корисним звузити визначення цього поняття. Саме тому на початку статті запропоновано визначення, згідно з яким розумна освіта має три основні складові, а саме: розумна педагогіка, розумне навчання та розумні освітні технології. Далі подано опис етичних проблем для кожного з цих компонентів. Щодо розумної педагогіки наголошено на проблемі нових компетенцій для вчителів та педагогів, які приходять із новими цифровими технологіями. Щодо розумного навчання – продемонстровано, як великі дані та імплементація штучного інтелекту можуть спричиняти проблеми, повʼязані з конфіденційністю. Нарешті, під час аналізу інтелектуальних освітніх технологій увагу зосереджено на адаптивних системах штучного інтелекту, які надають персоналізовані освітні рішення впродовж усього освітнього процесу. Хоча адаптивні системи штучного інтелекту можуть значно підвищити ефективність та інтерактивність навчального процесу, ця технологічна система також може призвести до непередбачуваних наслідків, які впливатимуть на різноманітні когнітивні й метакогнітивні здібності учнів у школах та університетах. Запропонована стаття також має важливе значення для філософських дискусій у сучасній філософії техніки. Згідно з багатьма сучасними підходами, дигітальні артефакти не є морально нейтральними. Зазвичай ці артефакти активно впливають на нашу моральну поведінку, змінюючи наші моральні орієнтири й трансформуючи наші загальні уявлення про мораль. У статті продемонстровано, що цифрові технології, які сьогодні використовують у смарт-освіті, не є щодо цього винятком.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Dmytro Mykhailov, Південно-Східний університет

Михайлов Дмитро Євгенович – постдокторальний співробітник Школи гуманітарних наук Південно-Східного університету, м. Нанкін (Китай)

Посилання

  1. Baig, M. I., Shuib, L., & Yadegaridehkordi, E. (2020). Big data in education: a state of the art, limitations, and future research directions. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 17 (1), 1–23. https://doi.org/10.1186/S41239-020-00223-0/TABLES/11
  2. Bajaj, R., & Sharma, V. (2018). Smart education with artificial intelligence based determination of learning styles. Procedia Computer Science, 132, 834–842. https://doi.org/10.1016/j.procs.2018.05.095
  3. Benhamdi, S., Babouri, A., & Chiky, R. (2017). Personalized recommender system for e-Learning environment. Education and Information Technologies, 22 (4), 1455–1477. https://doi.org/10.1007/S10639-016-9504-Y
  4. Blundell, C., Lee, K. T., & Nykvist, S. (2020). Moving beyond enhancing pedagogies with digital technologies: Frames of reference, habits of mind and transformative learning. Journal of Research on Technology in Education, 52 (2), 178–196. https://doi.org/10.1080/15391523.2020.1726235
  5. Bosschaert, M. T., & Blok, V. (2022). The ‘Empirical’ in the Empirical Turn: A Critical Analysis. Foundations of Science. https://doi.org/10.1007/S10699-022-09840-6
  6. Calo, R. (2015). Robotics and the Lessons of Cyberlaw. California Law Review, 103.
  7. Chaudhri, V. K., Lane, H. C., Gunning, D., & Roschelle, J. (2013). Intelligent Learning Technologies: Applications of Artificial Intelligence to Contemporary and Emerging Educational Challenges. AI Magazine, 34 (3), 10–12. https://doi.org/10.1609/AIMAG.V34I3.2482
  8. Cheney-Lippold, J. (2011). A New Algorithmic Identity: Soft Biopolitics and the Modulation of Control. Theory, Culture & Society, 28 (6), 164–181. https://doi.org/10.1177/0263276411424420
  9. Demir, K. A. (2021). Smart education framework. Smart Learning Environments, 8 (1), 1–36. https://doi.org/10.1186/S40561-021-00170-X/FIGURES/7
  10. Francom, G. M. (2020). Barriers to technology integration: A timeseries survey study. Journal of Research on Technology in Education, 52 (1), 1–16. https://doi.org/10.1080/15391523.2019.1679055
  11. Hakimi, L., Eynon, R., & Murphy, V. A. (2021). The Ethics of Using Digital Trace Data in Education: A Thematic Review of the Research Landscape. Review of Educational Research, 91 (5), 671–717. https://doi.org/10.3102/00346543211020116
  12. Hoel, T., & Mason, J. (2018). Standards for smart education–towards a development framework. Smart Learning Environments, 5 (1), 3. https://doi.org/10.1186/s40561-018-0052-3
  13. Hua, M. T. A. (2012). Promises and Threats: iN2015 Masterplan to Pervasive Computing in Singapore. Science, Technology and Society, 17 (1), 37–56. https://doi.org/10.1177/097172181101700103
  14. Jang, S. (2014). Study on Service Models of Digital Textbooks in Cloud Computing Environment for SMART Education. International Journal of U- and e-Service, Science and Technology, 7 (1), 73–82. https://doi.org/10.14257/IJUNESST.2014.7.1.07
  15. Jubien, P. (2014). Postphenomenology, Smartphones, and Learning: Students and Teachers in Higher Education. https://doi.org/10.4135/978144627305013512947
  16. Kim, T., Cho, J. Y., & Lee, B. G. (2013). Evolution to Smart Learning in public education: A case study of Korean public education. IFIP Advances in Information and Communication Technology, 395, 170–178. https://doi.org/10.1007/978-3-642-37285-8_18
  17. Liberati, N. (2020). Making out with the world and valuing relationships with humans Mediation theory and the introduction of teledildonics. Paladyn, 11 (1), 140–146. https://doi.org/10.1515/pjbr-2020-0010
  18. Mykhailov, D. (2020). The Phenomenological Roots of Technological Intentionality: A Postphenomenological Perspective. Frontiers of Philosophy in China, 15 (4), 612–635. https://doi.org/10.3868/s030-009-020-0035-6
  19. Mykhailov, D. (2021). A moral analysis of intelligent decision-support systems in diagnostics through the lens of Luciano Floridi’s information ethics. Human Affairs, 31 (2), 149–164. https://doi.org/10.1515/humaff-2021-0013
  20. Mykhailov, D. (2022). Postphenomenological variation of instrumental realism on the “problem of representation”: fMRI imaging technology and visual representations of the human brain. Prometeica – Journal of Philosophy and Science, Special, 64–78. https://doi.org/10.34024/prometeica.2022.Especial.13520
  21. Mykhailov, D., & Liberati, N. (2022). A Study of Technological Intentionality in C++ and Generative Adversarial Model: Phenomenological and Postphenomenological Perspectives. Foundations of Science, 1–17. https://doi.org/10.1007/S10699-022-09833-5
  22. Oblinger, D., & Obllinger, J. (2005). Is It Age or IT: First Steps Toward Understanding the Net Generation | EDUCAUSE. Educating the Net Generation, 2 (1–2), 20.
  23. Orlando, J. (2013). ICT-mediated practice and constructivist practices: Is this still the best plan for teachers’ uses of ICT? Technology, Pedagogy and Education, 22 (2), 231–246. https://doi.org/10.1080/1475939X.2013.782702
  24. Pardos, Z. A. (2017). Big data in education and the models that love them. Current Opinion in Behavioral Sciences, 18, 107–113. https://doi.org/10.1016/J.COBEHA.2017.11.006
  25. Prestridge, S. (2012). The beliefs behind the teacher that influences their ICT practices. Computers and Education, 58 (1), 449–458. https://doi.org/10.1016/J.COMPEDU.2011.08.028
  26. Roehl, T. (2012). From Witnessing to Recording – Material Objects and the Epistemic Configuration of Science Classes. Pedagogy, Culture and Society, 20 (1), 49–70. https://doi.org/10.1080/14681366.2012.649415
  27. Shemshack, A., & Spector, J. M. (2020). A systematic literature review of personalized learning terms. Smart Learning Environments, 7 (1), 1–20. https://doi.org/10.1186/S40561-020-00140-9/TABLES/4
  28. Sullins, J. P. (2010). RoboWarfare: Can robots be more ethical than humans on the battlefield? Ethics and Information Technology, 12 (3), 263–275. https://doi.org/10.1007/s10676-010-9241-7
  29. Verbeek, P. (2011). Moralizing technology: Understanding and designing the morality of things. University of Chicago Press.
  30. Wellner, G. (2020). Material hermeneutic of digital technologies in the age of AI. AI and Society, 1–8. https://doi.org/10.1007/s00146-020-00952-w
  31. Williamson, B. (2020). Big Data in Education: The digital future of learning, policy and practice. In Big Data in Education: The digital future of learning, policy and practice. SAGE Publications Ltd. https://doi.org/10.4135/9781529714920
  32. Woolf, B. P., Lane, H. C., Chaudhri, V. K., & Kolodner, J. L. (2013). AI Grand Challenges for Education. AI Magazine, 34 (4), 66–84. https://doi.org/10.1609/AIMAG.V34I4.2490
  33. Zhu, Z., Sun, Y., & Riezebos, P. (2016). Introducing the smart education framework: core elements for successful learning in a digital world. International Journal of Smart Technology and Learning, 1 (1), 53. https://doi.org/10.1504/IJSMARTTL.2016.078159
  34. Zhu, Z. T., Yu, M. H., & Riezebos, P. (2016). A research framework of smart education. Smart Learning Environments, 3 (1), 4. https://doi.org/10.1186/s40561-016-0026-2

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-30

Як цитувати

Mykhailov, D. (2022). Філософський вимір освітніх технологій: аналіз етичного простору сучасної смарт-освіти. Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство, (9-10), 68–75. https://doi.org/10.18523/2617-1678.2022.9-10.68-75