Біоетична концепція якості життя: критичний аналіз

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2617-1678.2021.7.71-77

Ключові слова:

життя, якість, особовість, утилітаризм, натуралізм, технократизм

Анотація

Біоетика – міждисциплінарна наука, яка займається моральними аспектами медицини, біотехнологій та цінності життя загалом. В основі однієї з моделей біоетики лежить концепція якості життя, прибічники якої розуміють цінність життя, насамперед людського, у категоріях його якісних характеристик. Стверджуючи, що цінність життя є відносною і залежить від певних критеріїв, вони доводять моральну допустимість його переривання. Позиція прибічників концепції якості життя зазнає критики, передовсім, з боку тих науковців, які спираються на релігійні уявлення про рівну цінність і недоторканність життя всіх людей. Розкриваючи декілька напрямів такої критики, авторка формує власне ставлення до проблеми. Головним об’єктом критики стають етичні та онтологічні джерела концепції якості життя, які становлять утилітаризм і натуралізм. Показово, що в утилітаристських принципах максимізації щастя як задоволення і підрахунку балансу здобутків і втрат можна побачити спробу впровадити примат користі, яку отримує суспільство, над життям індивіда, або ж підставу для знищення тих індивідів, життя яких не відповідає критеріям якості і зменшує суму загального добробуту. Критикується такий наслідок застосування принципів натуралізму, як редукція особи до її проявів, адже саме на підставі того, що цих проявів немає, прибічники концепції якості життя доходять висновку про низьку якість життя певних індивідів. Ще одне критичне зауваження у бік концепції цінності життя полягає у тому, що її прибічники нівелюють відмінності між людиною і тваринами та їхніми інтересами. Критикується технократична настанова, згідно з якою морально допустимими стають будь-які маніпуляції людським життям, які спроможні здійснити сучасні медики та науковці. Продемонстровано, що фундаментальною вадою біоетичної концепції якості життя, проти якої виступають усі її критики, є редуковане розуміння людини і її життя.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Kateryna Rassudina, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Рассудіна Катерина Сергіївна – Кандидат філософських наук, докторант кафедри теоретичної і практичної філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, вчений секретар Інституту релігійних наук св. Томи Аквінського в Києві

Посилання

  1. Biesaga, T. (2004). Uzasadnienia norm moralnych w bioetyce. Me­dycyna praktyczna, 6, 23–26.
  2. Biesaga, T. (2005). Jakość życia. W A. Muszala (Red.), Encyklopedia bioetyki. Personalizm chrześcijański. Głos Kościoła (s. 218). Ra­dom: Polskie Wydawnictwo Encyklopedyczne.
  3. Biesaga, T. (2006). Zagadnienia bioetyczne w nauczaniu Jana Pawła II. In T. Biesaga (Red.), Bioetyka personalistyczna (s. 83–93). Kraków: Wydawnictwo Naukowe PAT.
  4. Chańska, W. (2009). Nieszczęsny dar życia. Filozofia i etyka jakości życia w medycynie współczesnej. Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego.
  5. Ciach, H. (2013). Istota ludzka czy osoba ludzka. Krytyka bioetyki początkόw życia Petera Singera. Kraków: Wydawnictwo Św. Sta­nisława.
  6. Hołub, G. (2004). Wybór należy do ciebie? Pomiędzy obiektywnym a subiektywnym rozumieniem dobra. Cywilizacja, 10, 67–75.
  7. Hołub, G. (2005). Bioethics and the Concept of Human Nature. Sa­lesianum, 67, 547–564.
  8. Hołub, G. (2006). Jak rozwiązywać problemy bioetyczne na forum społeczeństwa laickiego i pluralistycznego? Medycyna praktyczna, 4, 21–23.
  9. Hołub, G. (2009a). Czy rozwόj nauk biomedycznych wymaga no­wej etyki? In J. Brusiło (Ed.), Historia i przyszłość bioetyki [History and Future of Bioethics] (pp. 153–166). Kraków: Wy­dawnictwo Naukowe PAT.
  10. Hołub, G. (2009b). Status antropologiczny życia prenatalnego w bioetyce naturalistycznej. Roczniki Wydziału Filozoficznego Wyższej Szkoły Filozoficzno-Pedagogicznej Ignatianum w Krakowie, XV, 30–43.
  11. Jenkinson, C. (2020). Quality of Life. In Encyclopædia Britannica. Retrieved from https://www.britannica.com/topic/quality-of-life/.
  12. Judycki, S. (2003). Zagadka naturalizmu. Roczniki Filozoficzne, 51 (3), 19–39.
  13. Kieniewicz, P. (2010). Człowiek niewygodny, człowiek potrzebny: Dyskusja antropologiczna w bioetyce Amerykańskiej. Lublin: Wydawnictwo KUL.
  14. Lee, P., George, R. P. (2008). The Nature and Basis of Human Dignity. Ratio Juris, 21 (2), 173–193.
  15. Martyniuk, Yu. I. (2016). Kontseptsiia “iakosti zhyttia” v bioetychnii perspektyvi [The “Quality of Life” concept in a bioethical perspective]. In Shostyi natsionalnyi konhres z bioetyky z mizhnarodnoiu uchastiu. 27–30 veresnia 2016. Kyiv, Ukraina [Six National Congress on Bioethics with international participation. September 27–30, 2016. Kyiv, Ukraine] (pp. 27–28). Kyiv: Natsionalnyi naukovyi tsentr z medyko biotekhnichnykh problem NAN Ukrainy [in Ukrainian].
  16. Martyniuk, Yu. I., & Martyniuk, M. M. (2016). Bil i strazhdannia v bioetychnomu rakursi [Pain and suffering in a bioethical perspective]. In Shostyi natsionalnyi konhres z bioetyky z mizhnarodnoiu uchastiu. 27–30 veresnia 2016. Kyiv, Ukraina [Six National Congress on Bioethics with international participation. September 27–30, 2016. Kyiv, Ukraine] (p. 38). Kyiv: Natsionalnyi naukovyi tsentr z medyko -biotekhnichnykh problem NAN Ukrainy [in Ukrainian].
  17. McMahan, J. (2002). The Ethics of Killing. Problems at the Margins of Life. Oxford: Oxford University Press.
  18. Ostapenko, В. (2016). Absolute of Morality in the Healthcare Context. In Shostyi natsionalnyi konhres z bioetyky z mizhnarodnoiu uchastiu. 27–30 veresnia 2016. Kyiv, Ukraina [Six National Congress on Bioethics with international participation. September 27–30, 2016. Kyiv, Ukraine] (p. 20). Kyiv: Natsionalnyi naukovyi tsentr z medyko-biotekhnichnykh problem NAN Ukrainy.
  19. Reich, W. T. (1978). Quality of Life. In W. T. Reich (Ed.), Encyclopedia of Bioethics in 4 vols. (Vol. 2, pp. 829–831). New York: Free Press.
  20. Singer, P. (1995). Presidential Address: Is the Sanctity of Life Ethic Terminally Ill? Bioethics, 9 (3/4), 327–343.
  21. Singer, P. (1999). Practical Ethics. 2nd edition. Cambridge: Cambridge University Press.
  22. Sinnott-Armstrong, W. (2019). Consequentialism. In E. N. Zalta (Ed.), The Stanford Encyclopedia of Philosophy. Retrieved from https://plato.stanford.edu/archives/sum2019/entries/consequentialism/

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-08-03

Як цитувати

Rassudina, K. (2021). Біоетична концепція якості життя: критичний аналіз. Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство, 7, 71–77. https://doi.org/10.18523/2617-1678.2021.7.71-77

Номер

Том 7 (2021): Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Kateryna Rassudina

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з такими умовами:

а) Автори зберігають за собою авторські права на твір на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License CC BY 4.0, котра дозволяє іншим особам вільно поширювати (копіювати і розповсюджувати матеріал у будь-якому вигляді чи форматі) та змінювати (міксувати, трансформувати, і брати матеріал за основу для будь-яких цілей, навіть комерційних) опублікований твір на умовах зазначення авторства.

б) Журнал дозволяє автору (авторам) зберігати авторські права без обмежень.

в) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо поширення твору (наприклад, розміщувати роботу в електронному репозитарії), за умови збереження посилання на його першу публікацію. (Див. Політика Самоархівування)

г) Політика журналу дозволяє розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у репозитаріях) тексту статті, як до подання його до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).