Education reveals itself as an area of priority use of the basic vocabulary of society, and at the same time that is why in the education it is best field to start correcting and refining this vocabulary. The war aims to radically reconsider social values, to abandon unjustified compromises, and the proper way to do this is to correct the names. At one time, with the help of naming, people recorded important characteristics of the world, categorized and classified them, set (...) appropriate markers for vital phenomena and processes. This is reflected, in particular, in the biblical myth of Adam, who gave names to living beings. The Chinese philosopher Confucius had explained and conceptualized the situation of name rectification as a necessary procedure to which society should periodically turn. However, one should not wait until a war or other deep social crisis necessitates the rectification of names – the correction of names should be carried out constantly, as a routine procedure, as an element of the application of critical thinking. However, in contrast to the traditional view of critical thinking, the correction of names also requires faith – to establish those values that are not subject to critical review. In times of war, it is faith in Victory. Correction of names has its bearer – a new generation, whose values were formed by participation in the war. Russia’s current war against Ukraine largely reproduces the value disposition of the Southern Confederate war against the North in the United States in 1861-1865 – important lessons from the war can be learned from this. One of the most important tasks is to properly name evil as evil, to oppose the unanimous public outrage at the desire of the strong to establish themselves at the expense of the weak. The naming of evil as evil opens up the possibility of establishing good as a force, of discovering the economic, political, and military advantages of moral right. (shrink)

Motivation is a key factor in getting involved in education, as well as in other things. After all, the existence of objective prerequisites for education is only a necessary basis for its success, but the use of these conditions properly depends to a large extent on the adequate motivation of participants in the educational process. Therefore, proper motivation is a sufficient basis for making efforts to achieve a better result. However, efforts also need to be directed correctly: there is not (...) enough to be passionate about, something must be done in a way that is acceptable to others and understandable to them. Therefore, motivation is inevitably more or less related to legitimacy, i.e. the provision of normative activities. For each case there is the best motivation for it and proper legitimacy. Motivation refers to the identification of basic values of a certain type of activity, legitimation requires a clear understanding and recognition of certain norms that are generally accepted in this activity. At different stages of adulthood, the motivation and legitimation of its activities alternately play a priority role, although both of them are more or less present at all stages of personality development. Therefore, both the excessive opposition of motivation and legitimacy and attempts to consider one as part of the other are wrong – these are relatively self-sufficient mechanisms to ensure the success of individual behavior. Motivation and legitimacy are closely linked to the individual's acceptance of certain obligations and responsibilities, which are the basis for the individual's acquisition of certain rights. Unsuccessful motivation and inappropriate legitimation of an individual's behavior is a sign of his unsuccessful socialization, which risks losing the connection of the individual with the main social institutions of society – especially with the state. In the case of their successful implementation, motivation and legitimacy are an important means of effective inclusion of the individual in the functioning of social systems, as well as – in the improvement and development of such functioning. (shrink)

У статті здійснено міждисциплінарне дослідження феномену казки та охарактеризовано особливості проведення казкотерапії. Проаналізовано основні класифікації казок, які зустрічаються у арт-терапії. Зокрема, види казок за світоглядним типом: міфологічна, релігійна, наукова, філософська та види казок, за якими здійснюється недирективна взаємодія із дитиною: художні, дидактичні, психотерапевтичні, психокорекційні, медитативні. Проаналізовано широку джерельну базу щодо підходів до виникнення та значення казки у житті людини, починаючи від поглядів давньогрецьких філософів. Досліджено досвід сучасних українських та закордонних теоретиків і практиків арт-терапії, що зосередили свою діяльність навколо актуальних проблем (...) казкотерапевтичних методів роботи. Під терміном казкотерапії розуміються засоби передачі психологічних знань про соціальне становлення особистості за допомогою метафоричних засобів (за Т. Д. Зінкевич-Євстигнєєвою). Визначено, що казкотерапія є одним із найдавніших психологічних та педагогічних методів роботи. Проаналізовано теоретико-методологічні основи казкотерапії, систематизовано найпоширеніші методи роботи з казкою, сформульовано вимоги та основні компоненти казкотерапевтичних занять. Визначено, що казкотерапія є універсальним методом роботи, який найбільш актуальний на заняттях із дітьми дошкільного віку та школярами, однак він може бути дієвим навіть у роботі з дорослими. Обґрунтовано, що казкотерапевтичні заняття найбільш вдало можна організувати під час навчально-виховного процесу у закладах позашкільної освіти, однак, потрібно чітко розуміти мету таких уроків та аудиторію, на яку вони розраховані. Визначено етапи арт-терапевтичних занять у закладах позашкільної освіти, проаналізовано найпоширеніші принципи підбору казок. Доведено, що ефективність організації навчального-виховного процесу на основі казкотерапії безпосередньо пов’язана із дотриманням певного алгоритму роботи, однак вимагає постійного моніторингу та гнучкості. Охарактеризовано правила створення та функціонування середовища для проведення арт-терапевтичних занять. (shrink)