Abstract

В статті досліджується проблема смислу речення в науковому пізнанні в контексті логічного аналізу. Показано, що положення науки, як і положення філософії та логіки, без належної аргументації втрачають смисл. Виявлена роль мови в логічному обґрунтуванні теоретичних доказів і емпіричних фактів. Здійснено аналіз проблеми істинності та хибності знання у ситуації визначення положень науки. Аргументується, що результатом логічного аналізу повинно стати точно визначене знання, яке чітко виражає свій смисл.