Kyivan Academy:171-179 (2018)

Abstract
Яскрава модернова обкладинка книжки, яку присвячено далеко не новій темі, обіцяє щось революційне, нестандартне. Ім’я автора, знаного науковця, живить передчуття нових джерел, нових думок, точно сформульованих і підкріплених ґрунтовною науковою аргументацією. Проте від самого початку читання виникають певні перепони, а під кінець стає зрозумілим, що нова версія життя українського філософа приховує своєрідний «гадательний» смисл, який стосується не лише Сковороди і культури XVIII ст. Мова про ставлення до традиції, пізнання й істини у ширшому сенсі. Спочатку оглянемо форму і зміст книжки. У вступній частині під назвою «Prelude» на читача відразу чекають несподіванки. Розповідь про життя Григорія Сковороди, як і годиться, автор розпочинає з притчі про пустельника в «Silenus Alcibiadis», але раптом переносить нас у зовсім інший історичний світ. Тепер він розповідає про Олександра Потебню та подібність його думок і думок Сковороди. Чому книжку про філософа XVIII ст. треба починати з доведення подібності його думок до думок мислителя ХІХ ст.? Не дуже зрозуміло. Принаймні автор посилається на своє відчуття. І такий сюжетний хід мусить навіювати читачеві думки про історичну тяглість певних ідей. Серед цих ідей азначено такі: гостре відчуття богополишеності світу; панування «кривди» (с. 7); досягнення суспільної гармонії лише за умови чистоти сердець (с. 10); трактування серця як найглибшої основи людського буття (с. 10); нерозривний зв’язок пізнання речей і любові (с. 11); релігійне «підложжя» вчення обох мислителів (с.12); подібність теорії пізнання: пізнати світ можна шляхом пізнання себе і навпаки (с. 18); визнання символічності слова (с. 19); однакове розуміння структури слова і образу (с. 21); «нерівна рівність» як універсальний принцип (с. 24); «послідовний націоналізм», предтечею якого Потебня вважав Сковороду, і просвітницький пафос (с. 27). Згадка про «націоналізм» додає провокативності сюжету. А до питання про «просвітницький пафос» ми ще повернемося. Закінчує вступну частину висновок, що народ спить і його треба «розбудити». Очевидно, автор збирається пов’язати цю тему з філософією Сковороди, але не дає чітких пояснень з цього приводу. І претензій не висунеш, адже це не вступ до дисертації, а «prelude».
Keywords рецензія  Григорій Сковорода  філософія  буття
Categories (categorize this paper)
Options
Edit this record
Mark as duplicate
Export citation
Find it on Scholar
Request removal from index
Translate to english
Revision history

Download options

PhilArchive copy

 PhilArchive page | Other versions
External links

Setup an account with your affiliations in order to access resources via your University's proxy server
Configure custom proxy (use this if your affiliation does not provide a proxy)
Through your library

References found in this work BETA

Add more references

Citations of this work BETA

Add more citations

Similar books and articles

Сучасне філософське пізнання в парадигмах когнітивного досвіду.Айта Сакун - 2015 - Гуманітарний Вісник Запорізької Державної Інженерної Академії 61:127-133.
Мета людської діяльності як елемент соціального буття.Tatyana Pavlova - 2017 - Вісник Черкаського Університету. Серія Філософія 2:87-92.
Пізнання сутності людини в умовах соціальних змін.О. Г Богуславська - 2013 - Гуманітарний Вісник Запорізької Державної Інженерної Академії 54:127-137.
Концептуальна парадигма публічного управліня та адміністрування: Теоретико-методологічні засади.Лілія Гусак - 2015 - Гуманітарний Вісник Запорізької Державної Інженерної Академії 70:29-34.
Феномен жіночої святості: Філософсько-релігійний дискурс.Г. П Макушинська - 2016 - Гуманітарний Вісник Запорізької Державної Інженерної Академії 67:214-224.
Філософія освіти: Соціокультурний вимір.М. М Міщенко - 2015 - Гуманітарний Вісник Запорізької Державної Інженерної Академії 60:253-268.

Analytics

Added to PP index
2019-06-10

Total views
74 ( #138,084 of 2,425,462 )

Recent downloads (6 months)
23 ( #34,676 of 2,425,462 )

How can I increase my downloads?

Downloads

My notes