Kyivan Academy 13:62-87 (2016)

Abstract
У пропонованій статті зроблено аналіз власноручних розписок шляхти Подільського воєводства у поборовому реєстрі з 1563 року і з’ясовано, який був рівень письменності та якими мовами користувалися шляхтичі у середині XVI століття. У XVI столітті шляхта поступово почала відходити від традиційного способу життя — військової служби. Набуття нових навичок, серед яких і вміння писати, сприяло новим напрямкам кар’єри — посіданню різноманітних урядів. Розвиток судочинства та потреба заможній шляхті вести облік своїх маєтків, створили попит на осіб, що вміють писати. Законодавча вимога особисто посвідчити своє майно дає у руки дослідників унікальний документ щодо вміння шляхти писати. Серед 237 наявних у поборовому реєстрі розписок ми маємо справу з використанням трьох мов — латини, польської та руської у різних комбінаціях (де мова розписки і підпису може збігатися або ні). Не завжди шляхтич умів написати розписку власноручно, почасти його вміння писати було елементарним, а саме більш-менш вправно написати своєї ім’я та прізвище. Переважна більшість розписок написані латиною та польською, одна руською. Якщо представити наявні варіації мов, де на першому місці мова розписки, а на другому мова підпису, то у відсотках це виглядає так: лат., лат. — 57,54% випадків; лат., без підпису — 3,36%; лат., пол. — 5,04%; лат., рус. — 1,68%; лат., лат. + рус. — 1,26%; пол., пол. — 15,12%; пол., без підпису — 1,26%; пол., лат. — 1,26%; пол., рус. — 0,42%; рус., рус. — 0,42%. Серед осіб, що вміли писати переважали заможні та середньозаможні шляхтичі, урядники земського та ґродського судів, писарі неґродових замків (Скала, Зіньків), урядники, адміністратори маєтків та писарі неґродових старост та заможних землевласників, священики католицької та православної церкви. Один власноручний підпис залишила Анна Надольська, єдина жінка серед усіх платників побору. Специфікою Подільського воєдства була мала кількість осіб, що вміли писати, що пов’язано із загальною кількістю населення та шляхти зокрема, а також використання на письмі трьох мов — латини, як урядової, польської та руської.
Keywords письменність  шляхта  literacy  Latin  Polish  Ruthenian  language  identity  intellectual  elite
Categories (categorize this paper)
Options
Edit this record
Mark as duplicate
Export citation
Find it on Scholar
Request removal from index
Translate to english
Revision history

Download options

PhilArchive copy

 PhilArchive page | Other versions
External links

Setup an account with your affiliations in order to access resources via your University's proxy server
Configure custom proxy (use this if your affiliation does not provide a proxy)
Through your library

References found in this work BETA

No references found.

Add more references

Citations of this work BETA

No citations found.

Add more citations

Similar books and articles

Мода як предмет соціально-філософськогоаналізу: Евристичний потенціал.О. В Скалацька - 2016 - Гуманітарний Вісник Запорізької Державної Інженерної Академії 69:136-140.
Психологія утвердження національної мови як державної.І. З Скловський - 2015 - Гуманітарний Вісник Запорізької Державної Інженерної Академії 61:195-205.
Мова як імператив і атрибут комунікативної культури сучасності.С. І Македонська - 2016 - Гуманітарний Вісник Запорізької Державної Інженерної Академії 64:100-111.
Мовна політика і практика: Суперечності визначення та реалізації.Г. Ф Москалик - 2014 - Гуманітарний Вісник Запорізької Державної Інженерної Академії 56:197-207.
Цілі навчання філософії в США та Україні.Oleksandr Kulyk - 2017 - Гілея: Науковий Вісник 1 (126):341-346.
Universalism and Particularity of the Polish Political Thought.Ireneusz Ciosek - 2009 - Dialogue and Universalism 19 (6-7):105-114.

Analytics

Added to PP index
2019-06-12

Total views
107 ( #109,439 of 2,506,429 )

Recent downloads (6 months)
24 ( #37,296 of 2,506,429 )

How can I increase my downloads?

Downloads

My notes