Abstract

У статті проведено порівняння основ військової структури та бойової підготовки піхотинців Війська Польського і Кубанського козацтва в роки Першої світової війни для перевірки гіпотези про подібність структури та бойового навчання цих збройних формувань, що представляли різні сторони військового конфлікту. Засвідчено певну тенденцію до уніфікації піхотних формувань відповідно до нових реалій військових конфліктів. При цьому автор відзначає деяку перевагу військово-прикладного вишколу козаків, які триваліший час готувались до військової служби й мали безперервні традиції військово-прикладного навчання воєнізованої спільноти. Представлена стаття розкриває лише один з аспектів військової історії Східної Європи початку ХХ ст. й має на меті увести в науковий обіг нові дані та висновки про розвиток військової системи Європи тих часів