Чи можна і чи потрібно розглядати події внутрішньоцерковного і міжцерковного православного життя України через призму національної безпеки? Наявними якими є больові точки у відносинах Української держави і православних Церков? Чи працює в Україні законодавство, яке регулює державно-церковні відносини і чи є воно україноцентричним? Ці та інші питання були об‘єктом розгляду експертного Круглого столу на тему: «Боротьба ідентичностей у православ‘ї України після «Революції гідності»: аспект національної безпеки», який відбувся в Києві 1 липня 2014 року. Організаторами заходу виступили Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені (...) Тараса Шевченка та Українська Асоціація релігієзнавців. У роботі Круглого столу, окрім представників організаторів цієї конференції, взяли участь експерти із УПЦ КП, УПЦ МП, всеукраїнського православного братства Андрія Первозванного УПЦ КП, науковці та громадські діячі з різних міст і регіонів країни, інші зацікавлені особи. (shrink)

Исследуются идеи С. Н. Булгакова – отечественного религиозного философа, существенно продвинувшего в начале ХХ в. эпистемологию и методологию социальных наук, философию науки в целом. Выявлено его представление о природе социальных наук как особого типа научного знания, самостоятельного в своей онтологии и методологии и отличного от естествознания.

The purpose of this paper is to provide a simple yet comprehensive organizing scheme for the responsible conduct of research (RCR). The heuristic offered here should prove helpful in research ethics education, where the many and heterogeneous elements of RCR can be bewildering, as well as research into research integrity and efforts to form RCR policy and regulations. The six domains are scientific integrity, collegiality, protection of human subjects, animal welfare, institutional integrity, and social responsibility.

Backed by leading representatives of transcendental speech pragmatics we investigate the basic postulates of communicative philosophy, as a new paradigm of modern philosophy. The theory of communicative action, according to the author, was aimed at identifying more fundamental principles of general and obvious knowledge and ac-curacy and universality of ethics and values. It means that communication, achieving its perfect form in the discourse, has become the means by which individuals would be able to discuss and justify their norms and values. (...) The basic postulate of transcendental pragmatics – communicative or discursive ethics – is the postulate of the birth of truth. The studies of this becomes possible only if the opinion is expressed through language and shown in the form of a text, in which it is constituted in the specially designed forms of language. The text appears as a special system, which is characterised by completeness and integrity, as well as by internal coherence and consistency. It is in the text that the consciousness of the subject can actualize itself because the exchange of knowledge and experiences, emotions, values, ideals and norms is not possible without generation and interpretation of texts. So, the text becomes a source of information and knowledge about a particular subject reality, and in this sense it is a fundamental concept of culture. The concept of truth in this case means something that fulfills the requirements of mental communication accompanying the discourse. So, it’s the adherence to certain procedures that outlines the process of obtaining information, namely the identifying of the main theses of the author, the formulation of your own contra theses, allocation of mental space, in which the dialogue is going on. It means that the emphasis is laid not on the fact that something is definitely perceived as the truth, but on the process of the generation of the truth. So, the task is not to convey the truth, but to actualize the relation to the truth, to make it the subject of reflection, criticism and understanding. When the truth is associated with the communication between two or more subjects, that is with intersubjectivity, there appears a moral and normative discourse and the need to solve the issues of ethics and education in the doctrinally-ideological sphere. It is emphasised that the first important step in solving the problem of educational communication is to examine the correlation between ethics and logic in the functioning of the participants of the educational process by means of meaningful communication. Actually, education, besides the communication between professionals, is functioning and implemented adequately only when there is meaningful communication. And here two important issues are raised. The first one is connected with the understanding of the relationship between science and ethics in modern industrial society, i.e. the ethics of responsibility for the fate of a planetary civilization generated by technological consequences of science, the second one is connected with the relationship between objectivity and ethics. The conclusion is that the representatives of the theory of communication in times of the crisis of the religious and rationalistic philosophy set themselves a task of finding new principles of ethics, the ethics of responsibility that would fulfill the critical or legitimate function and oversee the development of modern society. The adoption of a fundamental norm of communicative ethics can harmonize the activities of the subjects of pedagogical process. Communicative society is always in the process of exchanging products of labor, thoughts and knowledge. Actually, it is during such communication that the knowledge acquires the status of rational knowledge. And communication presents itself as being impossible without ethical rules. So, communication itself and the claim for truth and rationality are leveled without ethical norms. (shrink)

У статті проаналізовано категоріальний апарат сучасної парадигми дизайну. Актуальність виявлення категоріального апарату парадигми дизайну визнається загальносвітовим зацікавленням до проблем національних відмінностей і глобалізацією інформаційної свідомості людства, потребами української дизайн-освіти, в якій теоретичним проблемам приділено ще недостатньо уваги; формуванням нових культурних цінностей в умовах трансформації українського суспільства. З’ясовано, що категоріальний апарат дизайну зводиться до методології пізнавального руху, дизайн розглядається в контексті міждисциплінарного простору, актуалізуючи категорії філософії, соціології, естетики, інженерної психології й екології, загальної технології й системотехніки, кібернетики й теорії організації виробництва. Розглядається (...) категорія “модель дизайну”. розглядаються такі моделі як: художня, інформаційна, матеріальна, технологічна тощо. Категорії дизайну включають соціально - історічний контекст, являючись узагальненням не тільки індивідуального,а й суспільного духовного досвіду. (shrink)

В статі висвітлено основний результат дисертаційного дослідження, щодо уявлення про наукове пізнання дійсності на основі фрактальної структури. Головною новизною є подальший розвиток інституту аспірантури. Перспектива подальших досліджень націлені на розвиток системи формування нових знань у фрактальній системі.

The article identifies the trends and prospects of development of the family dialogue, and the school with current socio-cultural context through the system of postgraduate education. It is proposed to use the philosophy of education as a pedagogical methodology for the design of the school and family cooperation.

В статті розглядається методологія дослідження ряду проблем, пов’язаних з процесом соціалізації іноземних студентів в іншомовному просторі; особливо виділяються культурні відмінності і соціальні проблеми, внаслідок чого процес адаптації іноземних студентів стає соціокультурним.

В статті розглядаються проблеми формування політичної культури в контексті геоціннісної проблематики, досліджуються її компоненти та елементи; показано, що політична культура є частиною загальної культури, що розгортається і виявляє себе в процесі політичного життя соціального організму, а цінності є головним компонентом будь-якої культури і основою для формування нормативних систем морального і правового призначення, принципів їх реалізації.

У статті визначено чотири загальні підходи до управління людськими ресурсами і їх розвитком які набули свого прояву у країнах світу. Наведено прогноз часу досягнення ідеально визначеного стану розвитку людських ресурсів за показниками людського розвитку ПРООН. Розроблено варіативні напрями управлінської діяльності в сфері розвитку людських ресурсів в умовах глобалізації для різних груп країн світу.

Рассмотрена концептуальная целесообразность и проблематика применения маркетинга на постсоветском пространстве в первом десятилетии ХХІ века.

У статті проведено культуро філософський аналіз феномену особистості як визначального в соціокультурному та освітньому просторі сучасного особистого суспільства у порівнянні з особливостями філософського розуміння цього феномену в освітньому контексті епохи модерну, співзвучної сьогоденню. Виявлення типових проекцій минулих епох, традиційною з яких є усвідомлення змісту понять «людина» та «особистість», на фоні складності і неоднозначності сучасної соціокультурної ситуації сприятиме подальшим пошукам ефективних чинників взаємодії особистості і суспільства в освітньому просторі, що динамічно трансформується.

В сучасному глобалізованому світі актуальною проблемою є поєднання вітчизняного і зарубіжного досвіду в сфері освіти. Це насамперед стосується демократизації освітньої політики держави щодо навчання і виховання сучасної молоді. Завдання такої демократизації зробити освіту головною ланкою поступального розвитку суспільства. В умовах глобального реструктурування світової системи реалізація цього завдання можлива на засадах партнерства з комерційними структурами. Як наслідок, між навчальними закладами пануватиме конкуренція, яка сприятиме підвищенню якості освітніх послуг.