This article reviews the problem of the marginal communities’ representation in Richard Rorty’s philosophy. The purpose of the research is to analyze a specific character of the legitimating the marginal communities’ representatives in the levels of the social formations, participative democracy, and social antagonism. A theoretical base of the research consists of the works by R. Rorty, A. Badiou, P. Bruckner, J. Ranciere, K. Marx, and B. Latour. On the example of the USA, the right for a state as the (...) legal institution to represent the national interests was reasoned in spite of the cases with the violation of the principle of the fundamental moral action in its history, due to the constructive character of the social experiments and the realization of their creative character. The issue of self-identification with the Other is revealed, based not on the similarity with the particular individuals but rather on the empathy to the other culture’s autonomous subject, who has the right for respect and dignity. The ways of achieving a balance between a social antagonism in the pluralism of the opinions and an intersubjective consensus between the members of a liberal community, necessary to omit the shaping up of a tyranny, are also analyzed. The necessity of toleration of the polyphonic discussions is explained on the example of a possible dictatorship in the ethically unified community, regulated with the strict repressive imperatives. Generally, the inclusivity of a Rortian liberal utopia, where the representatives of different social groups have the voting rights and are solidarized on the principles of the sentimental education, have been analyzed. This research will find its application in the following analysis of the factors of the otherness in the sentimental education. Manuscript received 18.02.2020. (shrink)

This article reviews the problem of the otherness in contemporary Western philosophy. The peculiarities of the representation of the category of the otherness in the 21st-century anglophone continental philosophy were analyzed. A theoretical base of the research consists of the works by Richard Rorty, Bruno Latour, Richard Kearney, Nancy. Fraser, Dan Zahavi, Chad Kautzer, Eduardo Mendieta, and Slavoj Žižek. Within the frameworks of an Anglophone philosophy, we made a comparison of the 20th-century pragmatist approaches based on the exceptionalism and the (...) exclusion of the Absolute Other from the intersubjective consensus and of the modern neopragmatist tendencies shaped on the principles of the generalized patience and extension of the framing of the subjectivity with the post-territorial regulation. The hermeneutical and phenomenological problems of the otherness typical for continental philosophy were covered with the analysis of the genealogy of the feeling leading to the victimization of the Other, its identification with Me, or its recognition with the preservation of the own identity. The author also analyzes ways to find a social consensus in the conditions of the antagonism between the emancipatory interests of different marginalized groups. Generally, the ways of adequate coexistence, which support the universal solidarity in a situation the global challenges humanity, had been demonstrated. That is why, finding out of a compromise in the analysis of the problem of the Otherness will be achieved with a realization of the following factors: all-affected principle, formed on the basis of the equal agency for all the subjects of communicative action for consensus with the help of a network activism, and a realization of the principles of a diacritical hermeneutics on the basis of the empathy to the Other and the termination of his/her marginalization. For this, it was offered to gain the equal rights for all the living forms for their own modes of existence to avoid antagonism between different social groups and to predict the impact of the obscurantist elites on the mass consciousness.Manuscript received 06.09.2020. (shrink)

Ця стаття є спробою проаналізувати інтерпретацію Ричардом Рорті категорії Іншості в контексті глобального проєкту ліберальної утопії – суспільства майбутнього, базованого на відсутності насилля. Еволюцію розуміння поняття Іншості розглянуто в контексті соціально-антропологічних практик американського прагматизму та французького постструктуралізму, де причини відчуження певних індивідів пояснено на міфологічній і лінгвістичній основі, а люди солідаризуються, утворюючи генералізованого іншого. Інший у певній культурі суміщає в собі функції цаба-відбувайла та месії водночас. У підході Рорті проаналізовано різні причини маргіналізації індивіда на класовій, релігійній, гендерній і поведінковій основі. (...) Розглянуто метод сентиментальної освіти у розвитку в дитини емоційного інтелекту та емпатії, опріч загальної ерудиції, за допомогою ознайомлення з художньої літературою. Кантівський моральний імператив піддано критиці за механістичний і легалістський характер. Замість цього запропоновано моральні принципи, основані на братерстві. Це братерство має базуватися радше на персональній ідентифікації з певною нацією, класом або гендером, ніж на праві народження. Також розглянуто переваги й недоліки радикального плюралізму (розуміння відносної цінності всіх способів життя) та його відмінність від постмодерного культурного релятивізму. Результат дослідження оприявнює вторинну роль у відмінностях між людьми для їхньої консолідації у ліберальній утопії Ричарда Рорті, якщо спільним між ними є базовий принцип нетерпимості до насилля, хоч би яким воно було – чи прямим фізичним, чи пасивно-агресивним аб’юзом у насмішках. (shrink)