У статті представлений погляд на природу і самотність Еріха Фромма. Розкриваються основні положення теорії Фромма, особливий акцент робиться на співвідносності дихотомії, екзистенціального конфлікту та структури характеру з феноменом самотності. Характерною рисою сучасного суспільства є криза, а вона негативно впливає на світ людини, як це було за часів Фромма. Тому проблематика статті є актуальною.

Йдеться про комунікативну взаємодію в модерних та трансформованих суспільствах в рамках дискусій про «крах» комунікацій та функціональні особливості (вади та позитивні елементи) «суспільства знань». Cуб’єкти комунікації засвоюють знання, інформацію, здобуті за допомогою сприйняття, уявлення, тобто те, що пізнається і є невіддільними від суб’єкта об’єктивними механізмами. Інші краще сприймають і, відповідно, довіряють більше текстовій інформації або відомостям, отриманим за допомогою речей, що розміщуються поза індивідом, але містять у собі соціальнокультурний зміст. Ефективність обміну інформацією і всього процесу комунікації багато в чому залежить (...) від пізнаванності суб’єктами комунікації предмета обговорення (обміну інформацією) та комунікативної компетентності. Це стосується, перш за все, комунікацій, що ставлять метою обмін науковою інформацією, тобто наукових комунікацій. (shrink)

У статті розкриваються особливості становлення християнства на києворуських теренах, показано, що воно було зовнішньою релігією Київської держави, яка, з одного боку, прагнула стати рівноцінною частиною тогочасного міжнародного життя та долучитися до цивілізаційного поступу, а з іншого – не бажала й не могла визнати зверхності будь-якого зовнішнього впливу. Зрештою не тільки в народі, але й у середовищі освічених верств населення ще довго лишалися живими старі вірування, які визначали не тільки своєрідність народного мислення, але й основні світоглядні інтенції християнізованої києворуської культури. Органічний (...) синтез християнського та язичницького світоглядів, який сформувався на теренах Київської Русі, найбільш повно виявився в руському іконописі, який цілком правомірно можна назвати світоглядною візитівкою тієї доби. (shrink)

У статті аналізуються методологічні засади дослідження народної ікони. З цією метою розглядається правомірність вивчення народної ікони крізь призму методологічних принципів формалізму та підкреслюється її підпорядкований характер. Головна увага приділяється світоглядним основам художнього антианатомізму народної ікони, який постає як результат глибоко вкорінених у колективну свідомість міфологічних уявлень українського народу. Підкреслюється, що, незважаючи на позірну різноманітність народних ікон, їх споріднює іманентно присутня у кожній з них міфологічна структура, яка визначає своєрідність не тільки народної ікони, а й української культури в цілому.

The religious influence of the United States on Ukraine is not so much written. But this topic constantly evokes interest in scientific circles. Historians and religious scholars study appearance of American religions on the territory of Ukraine, noting that these processes are time coincide with all-European events. In Ukraine, American religions came not directly, but through Holland, Poland, some other European countries. Trade in wealth, plants and other commodities has also become spread of religious ideas, which gives us one more (...) thesis in favor of vitality consumerism. Ukraine felt the influence of the ideas of American federalism and freedom religions, which had an influence on Ukrainian thinkers, in particular T.Shevchenko, who, as is known, expected our Washington "to be a new and righteous law?". (shrink)

The article analyses the relevance of Nietzsche's ideas on life and the body in the general context of the Western philosophical tradition. The author comes to the conclusion that Nietzsche's vitalism, which she interprets as a "counter-desomatisation" of a human being, has not yet lost its heuristic potential and continues to excite the philosophical conscience of new generations.

ha-Higayon ha-shimʻi ba-filosofyah ha-datit be-Yiśraʼel -- ha-Higayon ha-Torani ha-shimʻi ba-midot sheha-Torah nidreshet bahen -- ha-Higayon ha-sodi ha-shimʻi ba-ḥokhmah ha-penimit -- Shiṭat ha-higayon ha-shimʻi ha-sodi be-sifrut ha-ḥokhmah ha-penimit -- Shivḥe ḳol ha nevuʼah.

Durante la preparación del doctorado, Adolfo Posada entra en relación con don Francisco Giner y con el movimiento krausista cuya influencia fue decisiva en su formación espiritual y en su actitud ante la vida. Esta breve historia del krausismo español es un homenaje a los que fueron sus maestros, y aunque es posible que en algunos aspectos esté superada por estudios posteriores, tiene el interés de que ha sido escrita por una persona que vivió el movimiento krausista desde dentro.

Entre los filósofos contemporáneos que más han hecho por el desarrollo y la consolidación académica de la historia del pensamiento español, destaca la figura de José Luis Abellán. Este libro, escrito por algunos de los más importantes especialistas en esta disciplina, pretende clarificar críticamente la obra de Abellán y recorrer algunos de los temas a los que mayor relevancia ha concedido el autor de la vasta e imprescindible "Historia crítica del pensamiento español". El erasmismo, el mito de Cristo, la generación (...) del 98, Ortega y Gasset y sus discípulos o el exilio del siglo veinte, son algunos de los temas abordados por los autores del libro, y sobre los que José Luis Abellán nos ha ofrecido artículos y monografías imprescindibles para conocer la historia de la filosofía española. (shrink)

The modernizing global world with new sociocultural practices actualizes the study of creativity as a constitutive phenomenon of human personality in the context of the challenges of modern era. The object of this research is creativity as a cultural phenomenon. The subject is creativity in the S. Freud's concept of psychoanalysis. In the era of change and uncertainty, when the role of creativity is increasing, the ideas of S. Freud acquire special significance. The article considers the unconscious in the context (...) of the social, in correlation with social factors and as a key position in creativity. The theoretical and methodological framework of the study includes cultural-historical and comparative methods. The systemic approach allowed viewing the phenomenon of creativity as a system in combibation of elements. The author also used the methods of analogy, analysis, comparison, and generalization. The discovered by Freud mechanism of sublimation is considered through the lens of creativity, as a way of redirecting energy displaced into the field of the unconscious by social factors, the sphere of creativity. The psychoanalytic concept serves as the methodological basis for explaining creativity as a complex process in combination of the conscious and unconscious. (shrink)