Abstract

В статті проаналізовано сутність категорії «буття» в історії соціально-філософської думки, яка має багато проявів і характеристик, фундаментальні принципи, найбільш загальні категорії і визначення сутнісного існування людини; доведено, що буття культури як особливий зріз соціального простору створює поле для реалізації специфіки людської життєдіяльності і спілкування; обгрунтовано сутність антропологічного і аксіологічного підходів до буття культури як простору для самореалізації особистості та з’ясовано системно-синергетичну методологію буття культури, що являє собою зверхскладну, самоорганізовану систему. Охарактеризовано культуру буття людини у синергетичному розумінні, з точки зору постмодерністської методології як культурного контексту, в основі якого принцип децентрації соціокультурної реальності.