Abstract

Здійснено філософсько-естетичну реконструкцію розуміння феномена жахливого в літературних казках К. Чуковського. Виділено декілька типів антифобіальних дискурсів – філософічного змісту підтекстів автора щодо дійсної природи жахливого та святкових практик з елементами профанації сакралізованої історії боротьби зі злом. Розкрито сенс іронії К. Чуковського, спрямованої проти тоталітарних практик як псевдо-антифобіальних. Виявлено подвійну бінарну опозицію авторських та тоталітарних антифобіальних практик у площині літературної казки і в контексті дискусії К. Чуковського з представниками радянської педології. Підкреслено момент духовної інтуїції поета в розкритті динаміки жахливого на матеріалі тоталітарних практик.