Abstract

Толерантність, на думку автора, невпинно прокладає собі шлях у сучасному світі, в якому існують нездоланні розбіжності та конфлікти через комунікацію з Іншим, яка передбачає відмінності між Своїм і Чужим. Ці відмінності, будучи засадничими, перетворюються в комунікативну індиферентність у процесі толерантного дискурсу, спрямованого на віднайдення спільного рішення, консенсусної істини, «третьої правди». Толерантний дискурс, який не відкидає елементу асиметрії, елементу невзаємності в самій взаємності, гарантує стосунки взаємності через інше прочитання самого Іншого, Чужого, бо останній незворотно входить до ядра Свого та до ядра людського розуму. Інше не є абсолютно поза порядковим. Воно є тим, що не вилучається з усталеного порядку та зі структури Свого. Толерантний дискурс спрямований на Іншого, на його розуміння та визнання, що пробуджує активну участь індивідуального та особистісного начал, тому поєднується в сучасному світі, безперечно, з утвердженням і всього індивідуального та персонального.