Abstract

Досліджуються основні положення суфійської космології у їх зв’язку з антропологічними ідеями. Особлива увага приділяється відображенню і інтерпретації цих концепцій у дидактичних текстах і сучасній суфійській традиції. Інтелектуальна традиція суфізму поєднала, з одного боку, неоплатонічне ієрархічне бачення Світобудови, притаманне класичній арабомусульманській філософії (фальсафа), а з іншого – релігійні постулати, переосмислені крізь призму духовної традиції та індивідуального містичного досвіду. Суфійські автори і академічні дослідники розрізняють спекулятивний містицизм, або аль-тасаввуф аль-ільмі (теоретичний суфізм), або ірфан аль-назарі (споглядальне знання, гнозис) та аль-тасаввуф альамалі (практичний суфізм). Водночас деякі сучасні вчені вважають, що дослідники, зосереджуючись в основному на вивченні теоретичних текстів, не приділяють належної уваги практичним.