Abstract

В статті дається аналіз онтологічних засад культури як найвищої цінності буття; відмічається, що культура – це історично певний рівень розвитку суспільства і людини, що виражається в типах і формах організації життя і діяльності людей, а також створених ними матеріальних і духовних цінностей; розкривається сутність глобальних культурних трансформацій, які поставлені на службу суб’єктивній економічній глобалізації; виокремлюються три найбільш стійких і самих розповсюджених типів політичної культури: конформістський; партикулярний; громадянський; як загальноцивілізаційний фактор і транскультурний феномен виокремлюється свобода, яка є соціальним архетипом і колективним несвідомим, націленим на самостановлення людини як цілісної істоти.