Abstract

Логіка комунікації історичних логік є відповіддю на онтологічну проблему логічного синтаксису, засобомїї розв’язання і способом звільнення від догматизму в логіці. Суть цієї проблеми в тому, що, відповідно допануючих і конкуруючих між собою догматичних уявлень і переконань, право на існування має лише якась однаверсія логічного синтаксису – суб’єктно - предикативний синтаксис Аристотеля, дефінітивно - специфікативнийсинтаксис Ґ. Геґеля чи пропозиційно - функціональний синтаксис Г. Фреґе. Логіка комунікації історичних логік,пропонуючи розв’язання цієї проблеми, обґрунтовує інформаційну взаємодію між існуючими історичнимитипами логічного синтаксису за правилами побудови простого силогізму, де крайніми термінами є суб’єктно - предикативний синтаксис Аристотеля і пропозиційно - функціональний синтаксис Г. Фреґе, а середнім терміном – дефінітивно - специфікативний синтаксис Ґ. Геґеля.