Abstract

У статті показано, що христологічну доктрину Виникаючої церкви, одну з найбільш радикальних течій постмодерного протестантизму, переосмислено в руслі постконсервативної теологічної парадигми, згідно з якою знання про Христа можна бути здобути лише з людського досвіду про Нього в історії і в житті, а не з біблійних богословських тверджень. А класичні визначення спокутування (викуп, умилостивлення) – це метафори, запозичені християнством з греко-римської культури. Богослови Виникаючої церкви заперечують ідею замісницької смерті Ісуса Христа, бо вона створює уявлення про караючого і жорстокого Бога. Автор акцентує увагу на значенні морального прикладу Христа, відсуваючи на другий план розгляд ролі Христа як жертви за очищення від гріха.