Abstract

У статті йдеться про особливості живого, життя щодо неживого і про роль ентропії в саморегулюванні життям взагалі і людською життєдіяльністю зокрема. Живе протидіє ентропії своїми сутнісними ознаками, зокрема самоактивністю, відкритістю системи, здатністю реагування на зовнішні впливи, розмноженням, саморегуляцією, регенерацією пошкоджень, енергією, інформацією, автономністю, цілісністю. А живе розумне (людина) – ще й правилами моралі, релігійними заповідями, правом, цілераціональністю, ціннісними орієнтирами. Як всезагальний фізичний закон, ентропія призводить неживий і живий світ до хаосу, безпорядку, а все живе – до смерті. Але на певний час і найпростіший організм, і людина протидіють цьому. Автор продовжує тему «ентропія і життя», з’ясовуючи особливості цієї протидії.