Abstract
Розглянуті в статті ілюстрації перекладу «неперекладностей» доводять ту ідею, що вони є не незручністю, а формою збагачення філософії, яка форматує лінію свого кумулятивного розвитку через продукування концептів (Ж. Дельоз, Ф. Ґваттарі «Що таке філософія?») як способу буття сучасної філософії. Концепт визначає не лише традиція і вміння користуватись «лексиконом неперекладностей», а й мова, культурні та політичні контексти. Нами обґрунтована теза, що формат концепту демонтує ідею такої філософії, яка здатна розмовляти тільки універсальними мовами і підкреслює важливість локальних філософій, до яких належить українська. Такі важливості проявляються в тому, що національні філософії демонструють локальні особливості філософії європейської; є трансформацією і апробацією її ідей в національних контекстах; творять той «лексикон неперекладностей», оволодіння яким навчає філософію говорити національними мовами; національна мова набуває здатності стати засобом вираження філософських ідей (Д. Чижевський, О. Потебня); «лексикон неперекладностей» модифікується домінуючими в часі цінностями, уособленими в менталітеті та культурі народу. Наведені в тексті історичні приклади й аналогії об’єктивної знакової фіксації перекладу філософських термінів національними мовами дозволяють з’ясувати опції лінгвістичних передумов філософських теорій, виражених національними мовами, є аргументом проти одномовності філософії. Сучасний переклад «неперекладностей» працює в межах епістемологічного поля філософії мови, переносячи центр уваги з мовного коду на дискурс; останній не є необхідною умовою осмислення мови, а є джерелом руйнування комунікації чи випрацювання тих правил, слідування яким роблять комунікацію ефективною. Відмовившись від універсалістського підходу та зосередившись на національних стратегіях, ми розглядаємо мову як першоджерело, яке «тисне» на філософа, а значить передбачає критику традиційних лінгвістичних уявлень про мову. Тема є в тренді концепцій культурного імперіалізму, який з початком агресії Росії проти України став фактом буття українців, а українська мова перетворилась на зброю опертя цій агресії.