Abstract
Аналізується значення функціональності християнського сакрального мистецтва. Визначається його здатність виконувати функції, які мають безпосередній вплив на вірянина. Доводиться, що специфіка творів християнського сакрального мистецтва полягає у посилені, в межах його художнього образу, релігійного контексту, який домінує над естетичним аспектом. Зазначається, що забезпеченню ефекту екстраполяції релігійних установок сприяють естетичні аспекти творів сакрального мистецтва, які пов’язані з ознаками краси та прекрасного (а саме гармонії, міри, пропорції, симетрії, консонансу), а також використання алегоричності, емоційної насиченості, системності та комплексності. Реалізація зазначеного здійснюється завдяки поліфункціональності християнського сакрального мистецтва.