Умови занепаду системи освіти в дискурсі життєвого циклу індустріальної цивілізації

Multiversum. Philosophical Almanac 5:154-170 (2019)
  Copy   BIBTEX

Abstract

У статті аналізуються умови занепаду системи індустріальної освіти, що почався у 70-ті роки ХХ ст. і продовжується донині. Умови визначаються як сукупність факторів зовнішнього середовища, що впливають на саморозгортання системи індустріальної освіти. До них віднесено: «дух епохи», філософію, наукову картину світу, світогляд, ідеологію. «Дух епохи» на початку ХХІ ст. набув хаотичного стану. Це сталося внаслідок того, що індустріальна культура, яка розбудована на основі двох протилежних ідеологій: ліберальної і комуністичної, злились у «суперідеологію» технократизму. Філософія сучасного етапу свідчить про те, що світова спільнота знаходиться у стані пошуку мейнстриму соціального розвитку. Етап занепаду переконав інтелектуальні еліти в тому, що постмодерністський підхід себе не виправдовує, оскільки світова спільнота «звалилась» у глибоку кризу. На зміну постмодернізму прийшов так званий постпостмодернізм, як течія, що не лише відмовляється від інтертекстуальності, а й переходить на якісно новий рівень відтворення перцептивних і культурних пластів інформації, в яких віртуальна реальність займає одне з ключових місць і поняття гіперреальність є одним з базових. Зазначається, що введення в навчальний процес курсів із соціальної філософії і філософії освіти дещо компенсувало філософсько-світоглядний і ідеологічний вакуум, що утворився після відмови вітчизняних освітян від циклу навчальних дисциплін марксистсько-ленінського спрямування. Зміни в сучасній постнеокласичній картині світу призводять до знищення орієнтацій на лінійну однозначність і тотальну заданість сюжетів наступного розвитку. У постнеокласичній картині світу невпорядкованість, безструктурність, хаотичність визнані об’єктивними, універсальними характеристиками дійсності. На поверхню світоглядного олімпу після загального і агресивного мілітаризму виступив нігілізм і цинізм, що остаточно поховав гуманізм як концепт і смисл, придатний спасти людину від самої себе. Ідеологією етапу занепаду є мультикультуралізм. Оскільки ні філософія, ні наука не змогли своєчасно дати відповідь на питання, що відбулося з планетарним світом і як виходити з тотальної кризи соціального розвитку, то еліти індустріальних суспільств, з одного боку, у теоретичній площині визнали, що світ вступив у постіндустріальну епоху, а з іншого – на практиці, інтуїтивно схилилися до «тихого» виходу з кризи на основі ідеології мультикультуралізму. Вона виникла на основі злиття течій неолібералізму, неоконсерватизму, соціал-демократизму та ін.; спостерігається, як традиційна форма індустріальної освіти на європейському континенті змінюється на мультикультурну освіту, а загалом рухається від «мультикультурної» до «міжкультурної» освіти. Це принципово інший алгоритм функціонування системи індустріальної освіти на етапі її сходження з планетарної арени.

Links

PhilArchive



    Upload a copy of this work     Papers currently archived: 92,497

External links

Setup an account with your affiliations in order to access resources via your University's proxy server

Through your library

Similar books and articles

Екологічна освіта в умовах екологічної кризи.І. П Пятишева - 2013 - Гуманітарний Вісник Запорізької Державної Інженерної Академії 53:101-112.
Педагогічні технології як умова розкриття потенціалу гуманітарних дисциплін.І. М Бондаревич - 2014 - Гуманітарний Вісник Запорізької Державної Інженерної Академії 58:117-126.
Інформатизація як основа модернізації освіти в контексті глобалізаційних змін.Ірина Козачок - 2015 - Гуманітарний Вісник Запорізької Державної Інженерної Академії 62:232-243.
Значущість філософії освіти в історичному контексті.Ірина Застрожнікова - 2016 - Гуманітарний Вісник Запорізької Державної Інженерної Академії 65:251-262.
Осягнення духовності.V. I. Mishchenko - 2017 - Вісник Харківського Національного Університету Імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські Перипетії» 56:80-89.
Діалектична взаємодія освіти й суб’єктивності як предмет філософського аналізу.N. V. Kamardash - 2017 - Вісник Харківського Національного Університету Імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські Перипетії» 57:92-103.

Analytics

Added to PP
2020-05-13

Downloads
5 (#1,546,680)

6 months
3 (#984,719)

Historical graph of downloads
How can I increase my downloads?

Citations of this work

No citations found.

Add more citations

References found in this work

No references found.

Add more references