Abstract

У статті розкрито питання творчого підходу до екологічного виховання як однієї зі змістовних характеристик соціальної роботи. Актуальність теми дослідження зумовлена потребою у соціальній роботі творити нові цінності, які є засобом самовираження людини, та створювати запити соціально-екологічної практики саме через розуміння єдності людини та природи. У цьому контексті екологічне виховання формує життєво-ціннісні орієнтації особистості, що є досить важливим аспектом соціальної роботи. Показано, що соціальна робота в Україні здійснюється в умовах екологічної, економічної, соціальної кризи, а отже, актуальність її постійно зростає, тому що здійснює допомогу і підтримку людей, які потрапили у складні життєві ситуації, та спрямовує їх на самостійне розв’язання цих питань. Таким чином, екологічне виховання передбачає високий рівень знань, який сприяє формуванню екологічної свідомості, тобто усвідомленню екологічної цілісності природи. Це означає, що екологічні знання мають вагу, коли як результат виховання стають екологічними переконаннями, на що і спрямована соціальна робота. Водночас, соціальна робота має головним завданням долучити природний світ до життєво-ціннісних орієнтацій сучасної людини, оскільки він є важливим компонентом структури особистості, котрий визначає ставлення людини до навколишнього світу, її діяльність і поведінку. Потрібно навчити спеціаліста мати бажання знаходити засоби оновлення природи й показувати це в кожній конкретній дисципліні.