Abstract

У данній статті досліджується феномен трансгуманізма, філософії, що пропагандує самовдосконалення людини. Аналізуються прояви гедоністичної філософії у рамках трансгуманістичного руху. Детально обговорюються відмінності філософій гедонізма та утилітаризма, а також їх інтерпретація прихильниками трансгуманізму. Автор звертається до історії, досліджує передумови зародження трансгуманізму, виділяє гедоністичне крило в товаристві трансгуманістів, розмірковуючи про етичні, соціальні, політичні та технічні проблеми, пов’язані з реалізацією політики «максимального задоволення».