Abstract

Тема множинної соціальної ідентичності не випадково актуалізується саме у ХХ столітті, столітті численних поворотів – антропологічного, онтологічного, лінгвістичного, прагматичного, практичного, комунікативного тощо. Потреба у певному «повороті», яку заявив свого часу Мартін Гайдеґер, виникає у зв’язку з поглибленням соціальної модернізації. Із досвіду соціальних революцій у різних країнах світу народжується розуміння того, що єдино правильного сценарію розвитку суспільства існувати не може, натомість виникають множинні соціальні практики. Мова завжди була цариною свободи нормотворчості, множинності, варіативності мовного вираження людського досвіду. Метою статті є розкриття того, як функціональний та ціннісний аналіз мови і мовлення створює передумови для творення концепту множинної соціальної ідентичності. Аналіз мови після лінгвістичного повороту створив підґрунтя для аналізу множинності мовленнєвих репрезентацій особистості, що, своєю чергою, позначило перспективу розробки концепту множинної ідентичності.