Abstract

Аналізуються мислення, почуття і власне діяльність в структурі інноваційної культури. Мислення в інноваційній культурі орієнтовано на логіко-когнітивну раціональність і відтворення істини. Добро і краса – почуття, які безпосередньо пов’язані з розумінням ціннісно-смислового універсуму інноваційної діяльності. Аналізуються раціональне мислення та мисленнєві процеси опосередкованого і активного відображення дійсності. Звертається увага на благо як зміст буття, яке є світоглядною передумовою і характеристикою моральності. Сутність добра визначається як зміст сукупних моральних вимог людства. Йому протистоїть моральне зло, різноманітне у своїх проявах. Автор доводить, що ефективною інноваційна культура може бути лише за умови збалансованості всіх її структурних компонентів. Тому підвищення інноваційної культури особистості має своєю передумовою формування у останньої умінь і навичок подолання перешкод, наявних на шляху продуктивного інноваційного мислення.