The article reveals peculiarities of conceptual analysis of the “Critique of Pure Reason» by British philosopher Peter Strawson. The author claims that this analysis depends on the meth-odological assumptions and conceptual language of Strawson’s previously published large-scale study. The author confirms Barry Straud`s point that Strawson`s project depends, to some extent, on the descriptive metaphysics of “Critique of Pure Reason”. Strawson`s metaphysical doctrine is based not only on the Kant`s doctrine of subjective forms of space-time, but also on some subjects (...) of Kant`s transcendental logic. In particular, it relates to Strawson`s analysis of: the intel-lectual structures, that actively shape our understanding of the world; the functioning of logic-grammatical forms that provide predication of experience; the transcendental unity of “I” and of the difference between personal and formally-analytical aspects of “I”. Based on “The Bounds of Sense...” and later Strawson’s articles dealing with the philosophy of Kant, the author proves that: Strawson’s «analytical model» of transcendental argument is based on Kant's transcendental psychology; the modalities of understanding of the transcendental idealism depend on understanding of relation between things in themselves and phenomena i.e. depend on the empirical realism according to Kant; Kant’s sensual intuition suggests, as Strawson has shown, the possibility of other spatial-temporal forms of subjective intuition, which are constitutive for another kinds of experience. (shrink)

Статтю присвячено дослідженню цифрової освіти. Розглянуто особливості різних форм викладання академічних, університетських дисциплін, зокрема філософських на основі інформаційних технологій, що уможливлює дистанційне навчання. Проаналізовано особливості співпраці викладачів і студентів у системі цифрової освіти, де живі, реальні індивіди функціонують як медійні персонажі. З’ясовано, що такі персонажі існують на засадах цифрової візуальної антропології, а не антропології тілесної присутності, на чому ґрунтується традиційна академічна освіта. Досліджено методичні принципи цифрової, дистанційної освіти — опосередкування, репрезентативності й рефлексивності, дотримання яких уможливлює ефективне дистанційне викладання академічних дисциплін. (...) Виявлено, що застосування цих методичних принципів передбачає дотримання певних законів цифрової освіти — належної цифрової поведінки, легітимації цифрового викладу, перманентного цифрового руху та зворотного цифрового зв’язку. Показано як переваги, так і недоліки цифрової освіти, особливо для викладення філософських дисциплін — історії філософії та філософської антропології. Розкрито, як саме викладання філософських дисциплін може бути ефективним за умов дотримання принципів і законів цифрової освіти, але з урахуванням вимог антропології присутності, яка залишається базовою передумовою будь-якого варіанта сучасного освітнього процесу. Доведено, що подолання цієї антропології потребує радикальної «дематеріалізації» учасників онлайн-освіти, що є наразі недосяжною метою. (shrink)