Abstract

Визначення онтологічного статусу «емпатії» – це сьогодні важлива частина проблематики, що стосується відповідей на питання про природу ментальної реальності як такої. У межах класичного поділу світу на «тіло та розум» («психофізичний дуалізм») такі об’єкти, як емпатія, мали цілком визначене пояснення. Вони тлумачилися як частина «нетілесної», «душевної» реальності. Однак зміна наукових і світоглядних парадигм заклала умови для формування нового розуміння онтологічного та епістемологічного статусу подібних об’єктів. Ключові питання, що ставиться у статті: чи належать акти емпатії до ментальної реальності? і чи є ментальні акти частиною «ментального світу»? Однак після середини минулого століття світ «ментального» зазнав трансформації. Дана стаття – це спроба підважити твердження, що акти емпатії є різновидом ментальних актів (у традиційному розумінні). Джерельну базу дослідження становлять переважно праці Вілфреда Селарса та Гілберта Райла. Визначено, які зміни відбулися у розумінні свідомості після зауваг Райла та яким чином це впливає на приписування онтологічного статусу феноменам, які у минулому беззаперечно належали до ментальних об’єктів.