Статтю присвячено дослідженню звернення Ф. Ніцше до буддизму. Філософський аналіз його творів здійснюється з точки зору буддійської «філософії порожнечі». Згадки про буддизм присутні у більшості праць мислителя, однак вони мають неоднозначний й суперечливий характер, що було зумовлено відсутністю в буддології другої половини ХІХ ст. адекватного уявлення про засадниче для буддійської думки поняття – «порожнечу» (шуньята). На прикладі окремих паралелей показано близькість ідей Ніцше і буддизму (замежовість добра і зла, абсолютний пріоритет істинного пізнання, переоцінка всіх цінностей і шунья-вада Наґарджуни та ін.). (...) Висловлюється також припущення про можливість ознайомлення Ніцше з текстом «Дгаммапади». Здійснений аналіз дає підстави стверджувати, що Ніцше інтуїтивно передчував майбутні відкриття академічної буддології, причому його розуміння буддизму виявлялося більш адекватним глибинній філософській думці буддизму (філософії порожнечі), ніж панівний за тієї доби «культ Ніщо». (shrink)

У статті здійснено порівняльний аналіз філософських засад поняття «співчуття» у Ніцше (Mitleid, букв. «спів-страждання», або ж Mitgefühl, букв. «спів-чуття») та у філософії буддизму (санскр. каруна). У християнстві та буддизмі співчуття є однією з найважливіших духовних чеснот. Ніцше, навпаки, відомий своїм край негативним ставленням до співчуття як до форми страждання (так би мовити «страждання в квадраті»). Показано, що спільною вихідною точкою і метою для Ніцше і для буддизму є існування у світі страждання (нім. Leid, санскр. духкха) і необхідність його подолання. При (...) цьому боротьба проти страждання виводить обидва філософські проєкти «за межі добра і зла» (звичайної конвенційної моралі), у площину абсолютної, «онтологічної» моралі або етики «порожнечі». Унаслідок цього буддійський ідеал співчуття, спрямований на цілковите знищення страждання як атрибуту сансаричного буття, значно ближчий Ніцше, ніж християнське бачення співчуття його західними сучасниками, яке він сприймав як форму фатального світоглядного нігілізму. (shrink)

Статтю присвячено пошуку підходів до перекладу українською мовою термінів буддійської філософської традиції, пов’язаних з поняттям свідомості. Оскільки точного відповідника західному поняттю свідомості в буддизмі не існує, автор розглядає найбільш наближену до нього групу буддійських термінів, які може бути перекладено як «свідомість/розум/мислення/думка»: «мислення-чітта» (кит. сінь), «свідомість-віджняна» (кит. ши), «розум-манас» (кит. і). Аналіз вживання цих трьох термінів у текстах буддійського канону свідчить про те, що значення кожного з них залежить від контексту і може бути як позитивним, так і негативним. При перекладі у (...) більшості випадків словом «свідомість» набільш доречно перекладати терміни віджняна та чітта, словом «розум» – терміни манас та чітта, і словами «свідомість», «розум» або «мислення» – термін чітта. При цьому останній варіант («мислення») є найбільш адекватним у смисловому відношенні, адже вказує на мислення у найбільш широкому розумінні, що відповідає буддійському вжитку цього терміна. (shrink)